інтересах представленого процесуальних дій; б.) надання кваліфікованої допомоги, акредитуючій при вчиненні ним процесуальних дій; ст.) сприяння здійсненню правосуддя у цивільних справах.
У свою чергу стосовно до представництву за призначенням суду виділяє основні цілі Н.А.Бортнікова. Основними цілями представництва за призначенням суду є забезпечення участі особи в суді через іншу особу (тобто заміщення подається особи представником в межах здійснення від імені та в інтересах представленого особи процесуальних дій) та юридична підтримка (надання юридичної допомоги), в якості факультативної мети- сприяння досягненню цілей правосуддя.
Слід зазначити, що виділення цілей, безумовно, необхідно для з'ясування сутності представництва за призначенням суду як особливого правового явища. Таким чином, мають рацію ті автори, які приділяють належну увагу виділенню цілей. Причому необхідно виявлення декількох в рівній мірі важливих цілей.
Цільову спрямованість відносин між судом і представником виділив Я.А. Розенберг. Але і його точка зору зцього питання не в усьому бездоганна. Як відомо під процесуальним представництвом автор має на увазі як судове представництво, так і представництво громадськості та організацій, що захищають права інших осіб. Однак, мети цих видів представництва абсолютно різні, що прямо випливає із закону.
На наш погляд автор не правий, коли стверджує, що завданням процесуального представництва є вчинення від імені та в інтересах представленого процесуальних дій. Вчинення процесуальних дій це не мета, а засіб, за допомогою якого досягається поставлена ??мета.
Подані, яке б положення в справі вони не займали, набувають комплекс процесуальних прав та обов'язків. Правильне повне і активне їх здійснення має велике значення для успішного результату справи. Тому перед судовим представником стоїть важливе завдання - надати акредитуючій допомогу у здійсненні ним своїх процесуальних прав і виконанні обов'язків.
Однак цим задачі представника в цивільному процесі не вичерпуються. Процесуальні права акредитуючої при порушенні чи розгляді цивільної справи можуть бути з тих чи інших причин порушені судом або іншими учасниками процесу, особливо в тих випадках, коли справа розглядається у відсутності подається. Судовий представник покликаний запобігти порушення процесуальних прав акредитуючої, для цього він і допускається до участі у справі.
Найбільш пріоритетною, на мій погляд, є точка зору, що представляє дві найбільш важливих цілей. По -перше, це мета захисту прав і свобод відсутнього (у нашому випадку) особи. Ця мета найбільш повно відображає сутність відносин між представником і представляє. По-друге, це мета надання сприяння суду в здійсненні правосуддя. Дана мета у свою чергу відображає відносини між судом і представником.
Процесуальні права акредитуючої при порушенні чи розгляді цивільної справи можуть з тих чи інших причин порушені судом або іншими учасниками процесу, особливо в тих випадках, коли справа розглядається у відсутності подається. Судовий представник покликаний запобігти порушення процесуальних прав акредитуючої, для цього він і допускається до участі у справі.
Говорячи про мету надання сприяння суду в здійсненні правосуддя, слід сказати, що вся діяльність суду в цивільному процесі спрямована на винесення законного і обгрунтованого судового рішення. Ця діяльність здійснюється шляхом вступу в суспільні відносини з різними учасниками процесу. Кожна група відносин має свої цілі. Судовий представник по відношенню до суду повинен сприяти в здійсненні правосуддя.
Хоча В.Н, Івакін стверджує, що процесуальна діяльність представника спрямована безпосередньо лише на надання допомоги пропонованого. Чинений ж фактично при цьому сприяння суду у встановленні істини у справі становить не мета, а бажаний результат діяльності представника в процесі. У свою чергу В.М.Шестрюк вважає, що автор не враховує, що інститут представництва створений і існує не тільки для того що б надати допомогу громадянам і організаціям, а й потім, що б суд міг краще і швидше розібратися у взаєминах сторін та інших учасників процесу. Звичайно, представник не повинен, та й не може підміняти суд і здійснювати за нього будь-які процесуальні дії. У цьому немає ніякої необхідності. Разом з тим, беручи участь у процесі, представник зазначеними в законі специфічними тільки для нього засобами сприяє суду правильно встановити істотні для справи обставини, застосувати необхідні правові норми і як наслідок належним чином вирішити справи. Виходячи з цього, ми бачимо, що сприяння суду в здійсненні правосуддя є також досить значущою метою поряд з наданням допомоги пропонованого.
Зокрема відповідно до статті 7 Федерального закону «Про адво...