предметів домашнього ужітку), в натюрморті зображують про єкти живої природи, ізольовані від своих природніх зв язків и тім самим обернені в річ.
Народження натюрморту як самостійного жанру пов язано Із загально становлення Європейського мистецтва нового годині, віділенням станкового живопису и формуваня розгалуженої системи жанрів. Вже в творах італійськіх и особливо нідерландськіх майстрів епохи Відродження спостерігається небувала увага до матеріального світу, приверженность до конкретно-чуттєвої краси промов, образи якіх в тій же годину іноді зберігають сімволічне значення, часто властіве збережений предметів у середньовічному містецтві. Історію натюрморту як жанру станкового живопису, и зокрема его типом trompel'oeil ( обманка ), відкріває натюрморт італійського художника Якопо де Барбарі (1 504 р.), (додаток 1). Проти Поширення жанру натюрморт пріпадає на 2-у половину 16 - качан 17 ст., Чому спріялі характерні для цієї епохи природничо-наукові схільності, Інтерес мистецтва до побуту и ??приватного життя людини, а такоже сам розвиток методів художнього Освоєння світу.
У російському містецтві натюрморт з'явився у 18 ст. разом Із ЗАТВЕРДЖЕНЕ світського живопису, відображаючі пізнавальний пафос епохи и Прагнення правдиво и точно Передат предметний світ ( обманки Г. Н. Теплова, П. Г. Богомолова, Т. Ульянова та Інші).
подалі розвиток російської натюрморту течение значного годині носів епізодічній характер.
ЙОГО Певний підйом у першій половіні XIX ст., Який ознаменувався такими іменамі, як Ф. П. Толстой (додаток 2), А Р. Венеціанов, І. Т. Хруцькій, пов'язаний з Бажаном Побачити прекрасне в малому и Будьонного.
У второй половіні XIX ст. натюрморт ставши набіраті свою сміслову силу, правда, спочатку только в сюжетних межах композіції П. Федотова, Ст. Петрова, Ст. Маковська, Ст. Полєнова та других жівопісців демократичного спрямування. Натюрморт в жанрових картинах цього кола авторів розкрівав и посілював соціальну спрямованість їхніх творів, характерізував годину.
Самостійне решение натюрморту-Етюд растет на рубежі ХІХ и ХХ ст. у роботах М. А. Врубеля (додаток 3) І ст. Борисова-Масутова. Розквіт російського натюрморту пріпадає на качан XX століття. Мистецтво характерізується поиск в області кольору, форми, просторової побудова. Прагнення розшіріті возможности образотворчої мови спонукає митців Звертатися до традіцій давньоруського и народного мистецтва, культури Відразу, класичної спадщини Заходу,до досягнені современного французького живопису.
У 1920-1930-х роках натюрморт Включає и філософське осмислення Сучасності в обострения по композіції творах К. С. Петрова-Водкіна (додаток 4). Смороду відрізняються своєрідністю колірної и перспектівної побудова. Предмети напісані в них не з однієї точки зору, а з декількох. Подібний прийом побудова простору розшірював образотворчі засоби художника, допомагаючі передаваті форми и ОБСЯГИ предметів и спріяючі більш точному показу їх взаємозв'язку на площіні.
Збагаченій новімі темами, образами и художнімі прийомами, російський натюрморт початку XX століття розвівався Надзвичайно СтрімКо: за півтора десятиліття ВІН проходити складних шлях від імпресіонізму до абстрактної формотворчості, Граючи велику роль у становленні мистецтва нашого століття.
. 3 Аналіз існуючіх аналогів
Малюнок 1.1
Це картина маслом (малюнок 1.1). На картіні зображені келих з вином, мушля, гроно винограду. У натюрморті переважать теплі червоні, жовті, оранжеві та тепло-зелені тони. Рамус глядача акцентують на мушлі, за рахунок порівняння розміру винограду та Келихів відносно неї.
Малюнок 1.2
Натюрморт Виконання у горизонтальному форматі, на лінійній схемі (малюнок 1.2) візначається композіційно конструктивна основа натюрморту. Елементи натюрморту впісані у трикутник (Позначення червоного кольору) в трикутник впісані келих з вином, виноград, мушля. Зорові Лінії композіції доповнюють округлі предмети (позначені зеленим Кольорах) - виноградин, розташовані в центрі композіції. Основні зорові вертікалі композіції натюрморту підкреслені Додатковий лініямі (позначені жовтим Кольорах), до ціх вертикалей відносяться келих та бокова частина столу, а основні зорові горізонталі підкреслюють стійкість композіції (позначені фіолетовім Кольорах) це поверхня, на Якій розташованій натюрморт, денцией келиху, его верхня та нижня части. Застосовані зорові діагоналі, что роблять натюрморт більш дінамічнім та створюють ефект руху (позначені на малюнку блакитним Кольорах) смороду визначаються Умовні Межі мушлі та верхніх виноградин.
Малюнок 1.3
Досліджується загальн...