ла усвідомлюватися необхідність впровадження духовних культурних цінностей в соціальну освітню та особистісну практику, при цьому здійснюючи виховну функцію в процесі становлення та розвитку особистості. Важливим фактором духовного, емоційного, художнього розвитку учнів сьогодні безпосередньо є їх естетичне виховання, яке можна визначити як формування певного естетичного ставлення людини до дійсності. У педагогічній діяльності естетичне виховання пронизує всі сфери життєдіяльності школярів: і глибину його мислення, і тонкість почуттів, і характер вибірковості, і здатність до художньої творчості. Основною роллю цілеспрямованого естетичного впливу на особистість учня стає сьогодні мистецтво, насамперед народне мистецтво, тому що в ньому концентрується і матеріалізується естетичне ставлення до національної своєрідності предметного світу. Народне декоративно-прикладне мистецтво володіє величезним морально-естетичним творчим потенціалом, в ньому найбільш яскраво проявляється жива душа народу, історично сформовані традиційні особливості, художні критерії та оціночні категорії. До того ж народна творчість за своєю наочно-образної специфіці найчастіше доступніше сприйняттю дитини. Лаконічне і зрозуміле за своїми образотворчим сре?? ствам, воно виховує художній смак, розвиває почуття прекрасного. Декоративно-прикладне мистецтво досі не знайшло гідного місця в навчальних програмах вчителя дисциплін образотворчого циклу, недостатньо використовується його творчий потенціал в естетичному вихованні школярів [2; 217]. Необхідний пошуку найбільш ефективних шляхів, форм і методів подолання та коригування недостатній мірі залучення учнів до національної художньої культури, а також створенням необхідних педагогічних умов розробки змісту і обгрунтування методики естетичного виховання школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва як важливого чинника інтенсивного розвитку особистості, самозбагачення його внутрішніх резервів. Естетичне виховання учнів є важливим завданням сучасної школи [2; 220]. Воно спрямоване на формування цілісної творчої особистості, охоплюючи у своєму процесі інтелектуальну, емоційну, вольову, ціннісно-орієнтаційну її боку. У педагогічному процесі естетичне виховання пронизує всі сфери життєдіяльності школярів: і глибину його мислення, і тонкість почуттів, і характер вибірковості, і установки. Естетичне виховання розвиває творчі здібності людини, вчить його ставитися до світу з гуманістичних позицій. У всьому цьому джерело та актуальності, і прийдешнього розширення сфери і значення естетичного виховання. Образотворче, декоративно-прикладне мистецтво є незаперечно важливими компонентами загальної системи художньо-естетичної освіти, що сприяють ефективному залученню учнів до національної художньої культурі. У художньо-естетичному вихованні учнів вивчення традиційного декоративно-прикладного мистецтва не слід розглядати як щось застигле, догматичне, необхідно пов'язати цей процес з вимогами та естетичними запитами часу, виховувати у них правильне світовідчуття в пізнанні національної культури, розвивати образотворчі художньо-творчі здібності.
1.5 Сучасний стан декоративно прикладного творчості
Сьогодні очевидно, що народне мистецтво є повноправною і повноцінною частиною художньої культури, розвиваючись за своїми законами, обумовленим його сутністю, і як самостійний вид творчості взаємодіє з іншим типом творчості - мистецтвом професійних художників [1; 87].
Проаналізувавши главу можна сказати, що народне і декоративно-прикладне мистецтво є невід'ємною частиною художньої культури. Твори прикладного мистецтва відображають художні традиції нації, світорозуміння, світосприйняття та художній досвід народу, зберігають історичну пам'ять. Цінність творів народного декоративно-прикладного мистецтва полягає не тільки в тому, що вони представляють природний світ, матеріальну культуру, але ще й у тому, що вони є пам'ятками культури духовної. Саме духовна значимість предметів народного мистецтва особливо зростає в наш час. Димковскіе іграшки, шкатулки з лаковим покриттям вносять в наше життя святковість і красу. Гжельская кераміка, хохломская посуд, городецкіе блюдця і дошки, берестяні туеса все більше входять в наш побут не як предмети утилітарні, а як художні твори, що відповідають нашим естетичним ідеалам, зберігаючи історичну зв'язок часів. Народне мистецтво єднає минуле з сьогоденням, зберігаючи національні художні традиції, цей живої криниця сучасної художньої культури.
2. В'язання як галузь декоративно-прикладного мистецтва
.1 Історичні об'єкти розвитку в'язання спицями
В'язання на спицях - одна з областей традиційного народного мистецтва, яка історично придбала промислове значення і розвивається в наші дні. Це нескладний і дуже захоплюючий вид рукоділля. ...