ини гірки до хвоста в парку прибуття, хв;
tнад - середній час насування складу з парку прибуття до вершини гірки, хв;
tрос - середній час розпуску складу з гірки;
tос - середній час на осаджування вагонів на коліях сортувального парку (на один склад), хв;
tоф - час на виконання операцій закінчення формування з боку гірки (на один склад), хв.
Середній час на заїзд локомотива:
(4.2)
де: - витрата часу на виконання рейсу від вершини гірки до хвоста складу з урахуванням зміни напрямку руху (0,15мін);
- величина середньої затримки через ворожість маршрутів приймання поїздів на станцію і заїзду гіркового локомотива під склад у вхідний горловині парку прийому, хв.
(4.3)
де: - довжини полурейса відповідно від вершини гірки за горловину парку прибуття і назад до хвоста складу, встановлюємо за схемою станції (210 + 850 + 450=1510 м і 210 м відповідно).
- середня швидкість заїзду гіркового локомотива (приймаємо 19,5 км/год).
Величину середньої затримки через ворожість поїзних і маневрових маршрутів знаходимо за емпіричними формулою при двох примикають до горловини парку прийому напрямків І і Р:
(4.4)
де: - число прибувають за добу поїздів з напрямків, що примикають до вхідній горловині парку прийому (таблиця 1.1).
Отже,
Час насування складу:
, (4.5)
де: - відстань від межі граничних стовпчиків парку прибуття до вершини гірки, 450м.
- середня швидкість насування складу на гірку, 6 км/ч.
Час розпуску складу з гірки:
(4.6)
де: - довжина вагона (в середньому 14,7 м);
- середня швидкість розпуску складу, км/год (приймаємо m/g0=71/38=1,9 тоді=5,95 км/год);
- частка складів з вагонами ЗСГ (приймаємо 0,2);
- збільшення часу розпуску складу через наявність вагонів, заборонених до розпуску з гірки без локомотива (ЗСГ), (приймаємо 4,4 хв).
Час на осаджування вагонів з боку гірки для ліквідації «вікон» на коліях сортувального парку, що припадає на один склад:
(4.7)
Час на закінчення формування складу з боку гірки:
(4.8)
де: nс - середньодобова кількість повторно сортируемих вагонів, що припадає на один сформиров?? нний склад.
(4.9)
При роботі на гірці одного гіркового локомотива гірковий технологічний інтервал буде дорівнює часу на розформування одного складу.
Тепер необхідно визначити середній час на розформування одного складу при роботі на гірці двох, трьох і, можливо, чотирьох локомотивів. Цей час називається гіркова технологічним інтервалом - це час заняття гірки розформуванням одного складу. Його слід визначити графічним методом.
З цією метою при розрахованих значеннях елементів гіркового циклу будується технологічний графік роботи сортувальної гірки в умовах роботи двох гіркових локомотивів малюнку 4.1. По ньому визначається час технологічного циклу роботи гірки і гірковий технологічний інтервал.
Малюнок 4.1. Технологічний графік роботи сортувальної гірки при роботі двох гіркових локомотивів
Необхідно враховувати роботу з вагонами, забороненими до розпуску з гірки (ЗСГ). Тому до отриманого графічно значенню гіркового технологічного інтервалу слід додасть 2 хвилини.
При роботі трьох гіркових локомотивів гірковий інтервал зменшується в середньому на 2 хвилини, при роботі чотирьох ще на 1 хвилину.
Кількість маневрових локомотивів, що працюють на гірці, може бути різним, але воно має бути таким, щоб завантаження гірки не перевищувала 0,85.
, (4.10)
При цьому
(4.11)
де: - гірковий технологічний інтервал-час від моменту початку розпуску состава до моменту можливого початку розпуску іншого складу;
- коефіцієнт, що враховує надійність технічних пристроїв (приймаємо 0,08);
- коефіцієнт, що враховує можливі перерви у використанні гірки через ворожих пересувань (приймаємо 0,95);
- час заняття гірки протягом доби виконанням постійних операцій (технічне обслуговування гіркових пристроїв, розформування груп місцевих вагонів, вагонів з шляхів ремонту та ін.), приймаємо однакову 30 хв;
- відносні втрати переробної спроможності гірки через нестачу числа і місткості сортувальних колій, в середньому 0,05 для станцій з парком відправлення.
При роботі одного гіркового локомотива,
При роботі двох гіркових локомотивів,
При роботі трьох гіркових локомотивів,
При роботі чотирьох гіркових локомотивів,
Таблиця 4.1 Ви...