структурою суспільного відтворення, незбалансованістю економіки. [8.c.92]
Керівництво фірми повинно прагнути отримати вичерпну інформацію про обсяги продажів, забезпечених платоспроможним попитом споживачів її товарів і послуг. Для виробництва слід відбирати продукцію, яка відповідає вимогам повною самоокупності та самофінансування, тобто дозволяє здійснювати розширене відтворення за рахунок виручки від продажів. Потрібно розрахувати мінімально необхідний рівень рентабельності виробництва, що передбачає таку величину прибутку, що залишається в розпорядженні фірми, яка була б достатньою.
Вивчення ринку має завершитися вибором споживачів, яким передбачається реалізувати продукцію. Бажано, щоб домовленості з споживачами були документально оформлені - підписані договори або, принаймні, протоколи намірів, в яких були б визначені терміни та умови поставок, порядок урахування індексації цін і розрахунків.
На цьому етапі планування слід враховувати ступінь ризику, доцільність диверсифікації виробництва і резервування частини потужностей для можливості маневру в разі зміни кон'юнктури ринку.
. 1.1 Розрахунок потреби в ресурсах, потрібних для виконання виробничої програми
Важливе місце має бути відведено вдосконаленню нормативної бази планування. Аналіз показує, що на багатьох пред?? риятий остання не зазнала істотних змін. Тим часом старі нормативи розроблялися принципово інша ситуація.
Основними її особливостями були неринкові критерії функціонування та розвитку; стійкі величини оборотних коштів, якими підприємства наділялися за рахунок держави; не порівнянні з нинішніми темпи інфляції. Підприємства були зацікавлені в зайвих трудових і матеріальних ресурсах, перед ними ставилося завдання максимальної (не оптимальною) завантаження потужностей.
Зміна ситуації зумовило коригування нормативної бази. Так, нормативи використання робочої сили повинні бути орієнтовані на позбавлення від резервів, пов'язаних з направленням персоналу для виконання невластивих функцій (шефська допомога селу, громадські роботи за вимогами місцевої влади та ін.).
Нормативи використання виробничих потужностей, навпаки, повинні враховувати потребу в додаткових резервах для маневрування, пристосування до мінливої ??ринкової ситуації. [8.c.101]
. 1.2 Планування доходів і витрат
Одна з найважливіших функцій управління фірмою - організація руху грошових і матеріальних потоків. Керівник повинен прагнути забезпечити, з одного боку, максимум надходжень коштів в одиницю часу; з іншого - найбільш ефективне задіяння наявних коштів. Між їх надходженням і витрачанням потрібно підтримувати стійкий динамічний баланс. Ця проблема набуває особливої ??актуальності в умовах високих темпів інфляції, при яких затримки в надходженні коштів ведуть до їх швидкого знецінення, а необгрунтоване використання - до падіння прибутковості бізнесу.
Отже, управління рухом коштів має базуватися на плановому балансі доходів і витрат фірми, системі заходів, спрямованих на його виконання. Баланс слід розробляти на рік, квартал, місяць, а в умовах високих темпів інфляції - на декаду або тиждень, з тим, щоб підвищити обгрунтованість оперативного впливу на ці процеси.
Необхідно, щоб контроль за розробкою та реалізацією плану здійснював перший керівник фірми. Це пов'язано з пріоритетом проблеми управління грошовими потоками і з протиріччями інтересів керівників нижчого рангу.
Зупинимося докладніше на тому, як формуються дохідна і видаткова частини балансу. [8.c.127]
Доходи. Основними джерелами доходів фірми є надходження:
від реалізації продукції та авансів на їх виробництво;
від дебіторів;
від реалізації запасів товарно-матеріальних цінностей;
кредитних коштів;
інші (доходи від цінних паперів, повернення раніше наданих іншим фірмам кредитів і підзвітних сум, доходи від соціальної сфери, здачі в оренду приміщень, обладнання і т.д.).
Так, для того щоб запланувати надходження від реалізації продукції, потрібно з виробничої програми визначити терміни виготовлення продукції і розрахувати, скільки часу знадобиться для її реалізації (до надходження грошей на розрахунковий рахунок фірми). При цьому використовуються договори на поставку продукції, графік поставок для виробів, випущених за державним замовленням, а також інша документація, що підтверджує взаємні зобов'язання сторін по виробництву і реалізації товарів і послуг.
Надходження авансів на виробництво продукції плануються виходячи з зобов'язань споживачів, як за сумам...