ий час, і додаткової, що включає виплати, передбачені трудовим законодавством, не пов'язані з виконанням конкретної виробничої роботи.
До основної заробітної плати відносяться:
оплати за тарифом,
приробіток по відрядній оплаті,
доплати за суміщення професій,
робота в нічний час, святкові дні,
переробка графіка,
доплати і премії за відповідними системам і т.д.
До додаткової заробітної плати відносяться:
оплати відпусток,
перерви годуючим матерям,
неповний робочий день підлітків,
одноразова винагорода за вислугу років,
вартість неоплачуваних комунальних послуг,
оплата часу виконання державних і громадських обов'язків.
Форми і системи оплати праці визначають різні способи нарахування заробітку працівникам.
Існують дві форми заробітної плати - відрядна і погодинна. Використання тієї чи іншої форми оплати праці залежить від умов виробництва.
Відрядна форма оплати праці. При ній розмір заробітку робітникові нараховується за кожну одиницю виробленої продукції або виконаного обсягу робіт за відрядними розцінками, які розраховуються виходячи з тарифної ставки, яка відповідає розряду даного виду робіт, і встановленої норми виробітку (часу).
Погодинна форма оплати праці. При ній заробіток робітникові нараховується відповідно до його тарифною ставкою (виходячи з присвоєного кваліфікаційного розряду) або окладом за фактично відпрацьований час. Є дві системи - проста погодинна і погодинно-преміальна.
До ІТП, МОП і службовцям застосовується почасово-преміальна система оплати праці на основі системи посадових окладів.
Премії за поліпшення основних результатів господарської діяльності виплачуються з фондів матеріального заохочення (формується за рахунок прибутку підприємства), причому керівні працівники отримують премію за результат роботи підприємства в цілому; апарат управління за результати зростання підприємства з урахуванням штатів, діяльності даного підрозділу; працівники підрозділів - за результати роботи цих підрозділів.
Середня заробітна плата по підприємству визначається як відношення річного ФЗП до середньооблікової чисельності працівників.
Собівартість промислової продукції - це поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі. У собівартості знаходить відображення вартість споживаних у процесі виробництва засобів і предметів праці (амортизація, вартість сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д.), вартість живої праці (оплата праці), вартість покупних виробів і напівфабрикатів, виробничі послуги сторонніх організацій.
За обсягом врахованих витрат розрізняються три види собівартості:
цехова собівартість, що включає в себе витрати на виробництво продукції в межах цеху, зокрема прямі матеріальні витрати на виробництво продукції, амортизація цехового устаткування, заробітна плата основних виробничих робітників цеху, соціальні відрахування, витрати по утриманню та експлуатація цехового устаткування, загальноцехового витрати ;
виробнича собівартість (собівартість готової продукції), крім цехової собівартості, включає в себе загальнозаводські витрати (адміністративно-управлінські і загальногосподарські витрати) і витрати допоміжного виробництва;
повна собівартість або собівартість реалізованої (відвантаженої) продукції - це показник, який об'єднує виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) та витрати щодо її реалізації (комерційні витрати, позавиробничі витрати).
Для розрахунку собівартості одиниці продукції використовується класифікація за калькуляційними статтями витрат:
· сировину і матеріали,
· покупні комплектуючі і напівфабрикати,
· поворотні відходи,
· паливо і енергія на технологічні цілі,
· заробітна плата основних виробничих робітників,
· відрахування на соціальне страхування і в інші фонди,
· витрати на підготовку і освоєння виробництва,
· відшкодування зносу інструменту і пристосувань цільового призначення та ін. спеціальні витрати,
· витрати на утримання та експлуатацію обладнання,
· цехові витрати,
· загальнозаводські витрати,
· витрати, втрати від браку,
· інші виробничі витрати,
· позавиробничі витрати,
Абсолютний прибуток - це дохід...