Повертаючись до виробничої функції, слід зазначити, що здоров'я, в принципі, може впливати на СПФП і безпосередньо.  Сукупна продуктивність економіки залежить, в числі іншого, від участі громадян у підприємницької та дослідницької діяльності. 
  Є Дані, що говорять про те, що погане стан здоров'я негативно відбивається на таку участь [8, с.  125] хоча це питання вимагає додаткового вивчення. 
  Висувалася також припущення, що істотні вигоди від інвестицій в наукові дослідження і дослідно - конструкторські розробки (НДДКР) у сфері охорони здоров'я можуть поширюватися і на економіку в цілому. 
  Стан здоров'я (як окремих людей, так і населення в цілому) може позначатися не тільки на рівні доходів, але і на їх розподіл між споживанням, накопиченням та інвестиціями. 
  Здорові люди можуть розраховувати на більш довге життя, вони дивляться в майбутнє і тому більш схильні до накопичення, ніж ті, у кого здоров'я погане. 
  У здорової працездатного населення вище і стимул до вкладення коштів у бізнес.  У той же час з - за високої вартості медичного обслуговування родина іноді буває змушена продавати засоби виробництва, піддаючи себе ризику опинитися в бідності.  Загалом, якщо середня тривалість життя швидко зростає, те за інших рівних умов можна очікувати, що більше коштів буде виділятися на накопичення та інвестиції. 
  При цьому повинна зростати та ймовірність вкладення коштів у фізичний капітал. 
  Погіршення здоров'я населення у працездатному віці призводить до зниження виробництва національного продукту, зростання витрат на утримання та лікування тимчасово непрацездатних та інвалідів. 
  Зниження рівня здоров'я працівників безпосередньо впливає на економічний показники підприємства - знижується обсяг виробництва, підвищується собівартість продукції, підвищується собівартість продукції, падає рентабельність. 
  Важливо вміти зіставляти економічні втрати від захворюваності з витратами, необхідними на попередження, профілактику хвороб.  До економічних втрат внаслідок захворюваності та травматизмом працездатного населення відносяться: 
  1) нова вартість, недопроизведенного працівниками матеріальної виробництва внаслідок неявки на роботу через хворобу; 
  2) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності; 
  3) вартість лікування; 
				
				
				
				
			  4) пенсія інвалідам та втрати, пов'язані з передчасним виходом на пенсію по інвалідності працівників працездатного віку; 
  5) інші втрати (простої обладнання, зниження продуктивності праці ослабленого хворобою працівника). 
  Зниження рівня захворюваності сприяє зростанню національного доходу за рахунок: 
  1) підвищення продуктивності праці; 
  2) зниження смертності та продовження періоду активної трудової життя; 
  3) зниження втрат робочого часу; 
  4) зниження рівня інвалідності та економічних втрат від виходу на пенсію до досягнення пенсійного віку. 
  Таким чином, узагальнюючим показником втрат національного доходу через захворюваність працівників є вартість недоотриманих в результаті хвороб національного доходу.  При цьому, говорячи про економічні втрати від захворюваності, слід пам'ятати про постійному подорожчанні для суспільства медичних послуг. 
  Питома вага втрат підприємства в результаті захворюваності робочих можна розрахувати, зіставивши показники недовиробленої в результаті захворюваності валової продукції із загальним її обсягом, новою вартістю, отриманим прибутком. 
  Витрати поганого здоров'я включають таке: виробничі втрати і витрати на поліпшення здоров'я.  Суспільство зацікавлене в мінімізації витрат, пов'язаних з поганим здоров'ям, непрацездатністю, передчасною смертністю. 
  Основна проблема полягає в тому, що, з одного боку, досить просто визначити поточні витрати, а з іншого - важко продемонструвати майбутні вигоди.  Вигоди інвестиції в охорону здоров'я проявляються в запобіганні майбутніх витрат, пов'язаних зі смертністю і непрацездатністю, скороченням продуктивності та ефективності праці, обсягу медичних послуг. 
  якщо не інвестувати кошти в здоров'я дітей, то через 10-15 років основну масу економічно активного населення становитимуть громадяни, в здоров'я яких на початковому етапі не вкладалося достатньо коштів; це покоління буде нездоровим і нечисленним, а, отже, не буде ефективно трудитися. 
  Боротьба зі старечими недугами дає соціальний, але не економічний ефект, в той час лікування працездатного населення супроводжується і соціальним, і економічним ефектом. 
  Таким чином, оцінюючи економічний ефект, не слід забувати і про соціальне ефекті охорони здоров'я, який характеризує задоволення потреби населення в здоров'я, залежить від численних соціально - економічних факторів і вимірюється тривалістю і якістю життя, а також демографічними показниками, такими як народжуваність, смертність, природний приріст населення. <...