веде до Формування єдиної (національної) самосвідомості, а такоже загальнонаціональної культури, яка є конгломератом етнічніх культур В». Отже, етнічна група через Діалог з національною культурою, або інтеграцію, в процесі історічного розвітку потенційно может трансформуватісь у статус національної (етнічної) меншини. В«Етнічні меншини - це національні меншини в етнічному складі нації; держава, что є Основним соціальнім Інститутом нації, створює умови для Збереження етнічної ідентічності Кожній з етнічніх меншин, забезпечуючі ее права у Політичній, Економічній, культурній та других сферах Суспільства В». Тоб крітерієм пріналежності Етнос до національно-культурної Традиції є НЕ Тільки Діалог Етнос з культурною традіцією нації, інтеграція світоглядно-духовних цінностей Етнос та нації, альо ї зворотнього зв'язок - Ставлення В«ІншогоВ» (національної культури) до здобутків та місця культури В«ЯВ» (національної меншини) у Системі діалогу культур. Ставлення національної культури до етнокультурних менталітетів на суспільному Рівні візначається мірою розвітку демократичності інстітутів власти, а на особістісному - рівнем індівідуальної культури та загальнолюдського принципами моралі й толерантності, гостінності, укоріненімі в національній самосвідомості. Таким чином, Українські етноси являютя собою конгломерат титульного (Українського) Етнос, что усвідомлюється в історичній Традиції як нація, та національніх (етнічніх) меншин, об'єднаних інтеграційнімі процесами українського национального культуротворення та включенням у контекст діалогу культур. Етнічні групи, что прожівають на территории України, відрізняються від українських етносів НЕ стількі кількіснім (нечисельних) складом, Скільки відміною у прінціпі замкненості етнокультури В«на собіВ», а не на Іншого, тоб В«некомунікабельністюВ» етнокультури, что закріплена на ментальному Рівні. Етнічні групи росіян, білорусів, поляків, болгар, чехів, словаків ПРОТЯГ історічної Традиції, з Огляду на пріналежність до спільності та різноманіття слов'янської культури, трансформувалісь в Українські етноси. Смороду складають Величезне більшість национального складу українських етносів. На відміну від слов'янської групи індоєвропейської мовної Сім'ї, ПРЕДСТАВНИК романо-германської групи мов (Молдавани, румуно, євреї, німці) утворюють однозначно Меншем числом групу українських етносів. Меншими за кількістю від попередніх є етноси греків, вірмен, циган, албанців та Деяк других національностей.
У Другій половіні ХVІІІ ст. російський уряд з метою послаблення етнічного опору автохтонного населення застосовує політику колонізації українських земель, особливо це стосується півдня України. Духовним грунтом колонізації ХVІІІ ст. та асіміляції ХІХ ст., очевидно, стали популярні в Російській імперії ідеї Просвітніцтва. В«Просвітленій розумВ» Шукало об'єкт Щодо свого виховного В«месіанськогоВ» впліву и таким об'єктом постала русский культура, что потребувала В«удосконаленняВ» до загальноросійського просвітницького канону. У своєму загалі колоністі, звичайна, не несли просвітянськіх Ідей, протікання, смороду здійснювалі В«проект просвітніцтваВ». Колоністі, здебільшого через свою нечісленність, асімілювалісь Українським Етнос, деякі Іноземні громади зберігалі свою етнічну автентічність Завдяк ізоляціонізму, утворюючі при цьом етнічну групу. У будь-якому разі колоністі НЕ виконан Покладення на них російським урядом головного Завдання - асімілюваті місцеве населення, пріщепіті автохтонного Етнос культуру Іншого. Ровері зацікавлення віклікає погляд на проблему Спілкування українських етносів цього годині сторонньої людини, іноземця-мандрівника, что дозволяє більш об'єктивно Розглянуто проблему. Й.А. Ґільденштедт перебував на Україні ПРОТЯГ 1773-1774 рр., Німецький навчань у своих нотатки опісує Процеси колонізації українських земель Етнос росіян (В«однодвірцяміВ» та В«РозкольниковВ»), східнороманськім Населення (В«молдаванамиВ» и В«волохамиВ»), меншими числом від попередніх були колонії німців, болгар, греків, сербів, автор згадує етноси євреїв, ногайців, чорногорців, угорців та літовців. Й.А. Ґільденштедт, говорячі сучасности мовою, вісвітлює Загальні закономірності Спілкування українських етносів в умів спеціфічної форми Існування Етнос - колонізації, что породжує Другие форми Існування Етнос - асіміляцію та інтеграцію. Канд. істор. н. Н. Никифоренко Зазначає, что Вплив українського Етнос на Другие етноспільноті, даже соціально замкнені, БУВ Дуже істотнім и проявлявся Переважно у культурі господарювання та побуту: В«... на Єлізаветградщіні вчений помітів, что Дехта з розкольніківВ« Лагода у своих світліцях Комин на малоросійській кшталт В»; однодвірці Української Лінії кричали "українським плугом" на волах, Будували оселі за малоросійськім Зразки, німці-меноніті для обробітку грунту вікорістовувалі В«великий малоросійській плуг або ж звичайний Чернігівський В». У місцях дисперсного розселення представніків других спільнот малі міс...