УЗД
ЕГДС
Консультація ендокринолога
Консультація невропатолога
Консультація дерматолога.
 Загальний аналіз крові 
  WBC 6,5 * 10 mm4, 11 * 10 mm12, 5 g dl 32,9% 
  PLT 275 * 10 mm 
  П я 1 
  З я 39 
  Еозинофіли 5 
  Лімфоцити 36 
  Моноцити 6 
  ШОЕ 14 мм год 
  Висновок: спостерігається еозинофілія. В іншому показники крові в межах норми. p align="justify"> Біохімія крові 
  Загальний білок 72,9 г л 
  Біллірубін загальний: 11,5 мкмоль л 
  Прямий 0 мкмоль л 
  Непрямий 11.5 мкмоль л 
  Холестерин 5.1 ммоль л 
  Цукор 5,2 ммоль л 
  Тимолова проба 3,0 од. 
  ГШТ 26 
  ППТ 21 
  ЛФ - 
  Висновок: показники біохімії крові в межах норми. 
  Аналіз сечі 
  Колір жовтий 
  Реакція сл. кисла 
				
				
				
				
			  Уд. вага 1024 
  Прозорість неповна 
  Білок відс. 
  Цукор відс. 
  Епітелій плоский невелика к-ть 
  Епітелій поліморфний невелика к-ть 
  Лейкоцити 15-30 в п з 
  Еритроцити 2-5-10 в п з 
  Солі оксалати (багато) 
  Слиз багато 
  Висновок: в аналізі сечі відзначається лейкоцитурія, еритроцитурія; велике у оксалатів і слизу. 
  ЕГДС. 12.05.11 
  Висновок: Термінальний езофагіт. 
  Поширений гастрит. Дуоденіт. br/> 
 Дослідження калу 
  
 Висновок: аналіз калу в межах норми. 
    Клінічний діагноз та його обгрунтування  
   Хронічний гастродуоденіт в стадії неповної ремісії. 
  Даний діагноз можна поставити, грунтуючись на наявності наступних діагностичних ознак: 
Наявність виразкового симптомокомплексу, який проявляється наявністю больового і диспепсичного симптомів. Для больового симптому характерна біль в епігастральній ділянці, що підсилюється через 1,5-2 години після їжі. До симптомів шлункової диспепсії відносяться відрижка, печія.
Ще одним діагностичним ознакою (одним з головних) є дані ЕГДС (Термінальний езофагіт. Поширений гастрит. Дуоденіт.)
 Таким чином. Виходячи з перерахованого вище можна стверджувати, що у хворої хронічний гастродуоденіт в стадії неповної ремісії. p align="justify"> Однак для підтвердження діагнозу можна провести ще дослідження дуоденального вмісту (слиз, слущенний епітелій, лейкоцити в першій порції). 
  хронічний гастродуоденіт діагноз лікування 
   Лікування та його обгрунтування  
   1 У даному випадку - стіл № 1 Дієтотерапія хронічних гастритів, протікають зі зниженою секреторною функцією шлункових залоз, поряд з принципом механічного, хімічного і термічного щадіння слизової оболонки шлунка, враховує необхідність стимулюючої дії на секреторний апарат шлунка. Прийом їжі дробовий, частий, малими порціями. У добовий раціон включають м'ясні, рибні, овочеві супи; нежирні сорти м'яса і риби, овочеві та фруктові пюре і соки, яйця, молочні продукти, оселедець, ікру, чай, кава. Добрими стимуляторами секреторною функції шлункових залоз є свіжі фрукти та овочі у вигляді пюре. Дуже корисні фруктові та овочеві соки. З харчового раціону слід виключити страви, багаті грубою рослинною клітковиною, жирні сорти м'яса і риби, копченості, пряні, смажені продукти 
  Альмагель по 15 мл * 3 рази на день антацидний препарат його дійстві засноване на локальній тривалої нейтралізації постійно виділяється шлункового соку. Володіє місцево анестезуючу дію. p align="justify"> Креон 300 мг під час кожної основного прийому їжі - ферментний препарат поліпшує процеси травлення 
  Манініл, 3,5 мг 2 таблетки 2 рази на день - є стимуля...