зних типів, навчальних посібниках, рідше - в оригінальній науковій і технічній літературі В»[Головін, Кобрін 1987, 62].
Термін потребує співвіднесенні з дефініцією, оскільки постійно існує потреба в інформації про обсяг змісту і місце поняття, що позначається терміном. Ці дані можна отримати лише в дефініції, яка одночасно є і визначенням значення терміна.
Загальновживане слово також має визначення, але дефініція терміну (особливо вузлового, родового) відрізняється від визначення загальновживаного слова логічної строгістю, впорядкованістю і зазначенням точних меж спеціального поняття. Це стає наочним при зіставленні дефініції терміна і визначення загальновживаного слова, представлених однієї і тієї ж лексичної формою [Головін 1980, 5; Гриньов 1993 (1), 30]. Наприклад, дефініція терміну В«літакВ» в В«Короткому словнику авіаційних термінів В»: В« літак - літальний апарат важчий за повітря для польотів в атмосфері за допомогою двигунів і крил В» [Короткий словник авіаційних термінів, 1992, 48; підкреслено нами - Н. Ш.]; визначення слова В« літак - В» в тлумачному словнику російської мови; В«літак - літальний апарат важчий за повітря, аеропланВ» [Ожегов 1985, 604]. У першому визначенні, на відміну від другого, відображені всі суттєві ознаки професійного поняття, що дозволяють розмежувати його від інших собі подібних: 1) літальний апарат, 2) важче повітря , на відміну від літальних апаратів, які легше повітря; 3) призначений для польотів у атмосфері , а не в космосі, 4) за допомогою двигунів , на відміну від повітроплавальних апаратів (дирижаблів, аеростатів), у яких підйомна сила здійснюється за допомогою підйомного газу; 5) за допомогою крил, на відміну від вертольота. Отже, дефініція терміну дозволяє визначити місце поняття В«літакВ» в системі понять авіаційної галузі, чого не може зробити визначення загальновживаного слова.
На обов'язковість дефінірованія (наявності дефініції) для термінів вказує більшість вчених. [Морозова 1970; Котелова 1970, 125; Канделакі 1977, 7; Даниленко 1971; 1977; Городникова, Фігон, Широкова 1982, 35; Татаринов 1988, 10; 1996, 164; 2006, 47-48; Суперанская, Подільська, Васильєва 1989, 14; Фоміна 1990, 216; Цвіллінг 1990, 108; Гриньов 1993 (1), 272; Buhlmatm, Fearns 1991, 34; Reirmardt, КбИег, Neubert 1992, 5; Володина 1996 (1), 90-91; Володина 1996 (2), 58; Прохорова 1996,107; Шелов 1996,74]. p> Проте ряд лінгвістів, наприклад, К. Ю. Діброва, Л. П. Ступін [1987, 70], В. М. Лейчик [1987,135-137], не вважає наявність дефініції необхідною умовою терміна, аргументуючи тим, що не всі терміни можуть мати строгі дефініції. Як нам видається, причиною розбіжності з цієї проблемі є різноманіття типів дефініції, яких об'єднує лише мета - розкрити обсяг змісту поняття. Досягається ця мета і тими дефініціями, які не зафіксовано в спеціальній літературі. В«Іноді достатньо контекстуального або остенсивного визначення, щоб встановити обсяг змісту терміну В»[Татаринов 1988, 10]. Недостатню вивченість
термінологічних дефініцій підкреслює і Т. Л. Канделакі: В«Більшість методичних посібників і досліджень з упорядкування та стандартизації термінології обмежується формулюванням вимог до визначень, а структуру та процедури їх побудови не розглядає В»[Канделакі 1986,140].
Отже, термін без дефініції не існує, питання лише в тому, який тип дефініції [см. Татаринов 1996,164]. p> Деякі лінгвісти, як С. Д.Шелов, С.В.Грінев, М.Н.Володіна, вважають наявність дефініції критерієм термінологічності. В. М. Лейчик, Б. Н. ГоловініР. Ю. Кобрин справедливо відзначають, що зустрічаються не терміни, теж допускають дефінірованія, тому в якості відмітної ознаки терміна слід використовувати формулювання В«термін вимагає дефініціюВ» замість В«термін має дефініцію В», оскільки потреба в дефініції відчувають лише терміни [Лейчик 1987, 135-137; Головін, Кобрін 1987, 43; див. також Канделакі 1977, 7]. Потреба терміна у співвіднесенні з дефініцією грунтується на такому важливому властивості терміна, як його співвіднесеність з науковим поняттям, яке може бути розкрито (хоча і частково) лише в дефініції.
1.2. Поняття споріднення у німецькій та російською мовами
При всіх відмінностях німецької та російської мов вони мають багато схожих рис у своїй структурі, що значною мірою пояснюється їх генетичним спорідненістю, тобто походженням з загального джерела.
Міркування про подібність і навіть спорідненість окремих слів або форм різних європейських мов висловлювалися ще в XV-XVI ст. З кінця XVIII століття у зв'язку з відкриттям санскриту (один з давньоіндійських мов, які отримали поширення в Північній Індії з середини 1-го тисячоліття до н.е.) увагу вчених було залучено також до рис подібності між європейськими мовами і санскритом. На початку XIX століття з'явилося дослідження німецького лінгвіста Франца Боппа, в якому порів...
