уті та сільському господарстві коней, овець, корів, яких приручали у величезній кількості. Основна порода корів - Сістані - була відома своєю стійкістю до хвороб і міццю.
Коні мали величезне значення для войовничих племен. p> Історичні документи свідчать про те, що лікуванням домашніх тварин займалися чарівники. Вони використовували для лікування різні чаклунські і релігійні прийоми і лікарські трави. Чарівники, які лікували хворих людей і тварин, були переконані, що в голові хворого є злий дух і його необхідно прогнати. Для цих цілей вони використовували іноді розсічення черепа як у людей, так і у тварин (про що свідчать археологічні розкопки).
Про лікування тварин до нашого часу збереглося 2 документа. Це Богакуйлская і Даканская клинопис, які відносять до 1360 до н.е. У текстах цих документів говорилося про дресируванню, годівлі, змісті коней, про хвороби корів і способах їх лікування.
Велике місце тваринам відведено в Священному писанні - Авеста (IX-III ст. до н.е.), написаним іранським пророком Зороастром. Тварини тут розподілені на 2 групи: корисні - кінь, корова, вівця, собака, птиці - і даремні - вовки, змії, комахи і т.д. Частина Авести присвячена утримання, годівлі тварин і лікуванню деяких хвороб, частині 10 і 49 - годівлі та утримання собак, зокрема цуценят. Лікарі повинні були використовувати тварин такими ліками, якими лікують багатих людей.
Одним з перших ветеринарних лікарів Персії, про що свідчить Авеста, був Фрейдун (V ст. до н.е.), який використовував у лікуванні В«ніж, ліки та ім'я богаВ». Фрейдун вживав для лікування тварин ліки, приготовані з рослин, він був першим, як відзначають іранські історики, хто схрестив коня і осла і В«отримавВ» мула.
Ветеринарні лікарі Стародавній Персії вже мали плату за лікування тварин. Якщо лікар лікував велике тварина, то отримував вартість середнього тварини, якщо середня (крім вівці), йому давали вівцю, якщо лікар лікував вівцю, то отримував плату м'ясною їжею.
Як пише у своїй книзі В«Історія медицини, фармакології, стоматології та ветеринаріїВ» Гай Мазарс ветеринарія успішно розвивалася в Персії в числі інших павук, але більшість книг і документів того періоду було знищено армією Олександра Македонського, який наказав залишити по одній книзі з астрономії та медицині і перевести їх на грецьку мову, а інші - спалити. На початку III ст. н.е. при династії Сасаніяна, після звільнення Персії, старі бібліотеки були відновлені і побудовані нові, грецькі книги з медицини та ветеринарії перевели на хлавскій мову. У цей період створюється Джондішапурскій університет, де серед інших дисциплін викладалася і ветеринарія. При університеті була побудована ветеринарна клініка, там студенти вивчали практичну ветеринарію. Збереглися імена ветеринарних лікарів, які викладали в університеті, - Віхтіну, Діоржіюс, Масершіс, Шапур бен Сахл. Викладання вели як перські вчені, так і грецькі, приїхавши з Афін. Офіційна мова університету бу...
