арств (резидентів і нерезидентів) на економічній території країни, що охоплює:
• витрати на придбання споживчих товарів (крім будинків, квартир, покупки будматеріалів власниками осель, цінностей);
• витрати на оплату споживчих послуг (побутових, пасажирського транспорту, зв'язку, житлово-комунального господарства, туристсько-екскурсійних, освіти, культури, охорони здоров'я, санаторно-курортних, фізичної культури і спорту, правового характеру) і фінансових послуг (банків, страхових компаній, організацій з проведення лотерей);
• кінцеве споживання товарів і послуг за рахунок доходів, отриманих у натуральній формі в рахунок оплати праці;
• споживання товарів і послуг, вироблених для власного кінцевого споживання домашніми господарствами в некорпоративних підприємствах (сільськогосподарської продукції, виробленої в селянських, фермерських господарствах і особистому підсобному господарстві населення, і житлових послуг, вироблених для власного споживання власниками осель);
2) покупку споживчих товарів і послуг домашніми господарствами-резидентами за кордоном;
3) покупку споживчих товарів і послуг домашніми господарствами-нерезидентами на економічній території країни.
Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств-резидентів визначаються на основі розглянутих раніше показників 1), 2) і 3) як 1 +2-3.
Однак розглянутий узагальнюючий показник не враховує вартості спожитих населенням безкоштовних послуг.
Іншим узагальнюючим вартісним показником споживання виступає фактичне кінцеве споживання домашніх господарств, що відбиває реальну величину, яка забезпечується як за рахунок наявного доходу, так і за рахунок соціальних трансфертів в натуральній формі, що надаються населенню органами державного управління та некомерційними організаціями, обслуговуючими домашні господарства. Величина фактичного кінцевого споживання відображається на рахунку використання скоригованого наявного доходу. Даний рахунок характеризує розподіл скоригованого наявного доходу на фактичне кінцеве споживання і заощадження.
1.3. Фонд споживання населенням основних продуктів харчування
В«Найважливішим аспектом вивчення споживання виступає аналіз забезпечення населення продовольчими товарами. Для цієї мети державна статистика будує баланси продовольчих ресурсів. Баланс відображає рух продукції від моменту виробництва до моменту кінцевого використання, дозволяє здійснити поточний аналіз і прогнозувати розвиток ситуації на ринку продовольства, оцінювати потреби в імпорті, визначати фонди споживання продуктів харчування. Джерелами інформації при складанні балансів служать форми статистичної звітності сільськогосподарських підприємств, підприємств промисловості, торгівлі, результати обстеження бюджетів домашніх господарств і митна статистика.
Баланси продовольчих ресурсів складаються в натуральному вираженні щорічно по м'ясу, м...
