зноманітні:
Гј використання суб'єктами ринкових відносин різних форм недобросовісної конкуренції;
Гј відсутність деяких важливих законів і невиконання чинних законодавчих актів з питань розвитку економіки і підприємництва;
Гј соціально - економічна нестабільність у суспільстві;
Гј низький життєвий рівень основної маси населення, збільшення безробіття і, як наслідок, зниження громадянської відповідальності членів суспільства за свої протизаконні дії;
Гј високий рівень злочинності в країні і зміцнення міжрегіональних зв'язків організованих злочинних груп з одночасним підвищенням їх мобільності, технічної оснащеності і фінансових можливостей.
Успішна робота будь-якого підприємства і необхідність запобігання кризових ситуацій передбачає створення надійної та ефективної системи захисту всіх факторів і умов його діяльності. Найбільш важливими об'єктами захисту є:
Гј особиста безпека персоналу, що працює на даному підприємстві;
Гј власність підприємства в її різних видах (нерухомість, обладнання, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, об'єкти інтелектуальної власності та ін);
Гј права підприємства як самостійного суб'єкта ринкових відносин, у т.ч. права його структурних підрозділів і окремих співробітників.
Забезпечення безпеки підприємства і запобігання кризових ситуацій припускають насамперед кваліфіковану оцінку рівня різних видів ризику в діяльності фірми - геополітичного, галузевого, виробничого комерційного, фінансового, валютного, кредитного, транспортного, інвестиційного та ін Реальний рівень безпеки підприємства або організації в значній мірі визначається умінням їх керівників та фахівців ефективно використовувати різні способи мінімізації ризику. Порушення економічної безпеки підприємства і виникнення кризової ситуації нерідко є наслідком застосування до нього іншими господарюючими суб'єктами різних форм недобросовісної конкуренції.
Фахівцям внутрішньофірмових служб із зв'язків з громадськістю необхідно враховувати у своїй діяльності недоброзичливе, а іноді й вороже ставлення фірм - конкурентів до своєї компанії. Організація інформаційних взаємозв'язків з даної категорією громадськості повинна передбачати необхідний рівень безпеки власного підприємства.
Найбільш характерні форми прояву недобросовісної конкуренції визначені законодавчо:
Гј поширення помилкових, неточних або перекручених відомостей, здатних заподіяти збитки іншому господарюючому суб'єкту чи завдати шкоди його діловій репутації;
Гј введення споживача в оману щодо характеру, способу і місця виготовлення, споживчих властивостей, якості товару;
Гј некоректне порівняння господарюючим суб'єктом у процесі його рекламної діяльності виготовляються і реалізуються товарів з товарами інших господарюючих суб'єктів;
Гј самовільне використання товарного знака, фірмового найменування або маркуванн...