Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Особливості вживання прикметників у текстах сучасних ЗМІ, в матеріалах регіональної преси

Реферат Особливості вживання прикметників у текстах сучасних ЗМІ, в матеріалах регіональної преси





ує читачеві альтернативну картину світу [6].


Висновок

Результатом журналістської творчості є готовий медіа-продукт, який відрізняється власними творчими установками і різної заходом впливу на аудиторію. Для того, щоб твір був інформаційно насиченим і мало емоційно-експресивну оцінність журналісту необхідно використовувати таку частина мови, як прикметник. Метою даної роботи було виявлення особливостей вживання прикметників в публіцистичної мови та визначення їх основних стилістичних функцій. Необхідно відзначити, що дві основні функції прикметників - Комунікативна і експресивна - реалізуються в тексті насамперед для того, щоб висловити своє ставлення до події, явищу. На перший план висувається епітет, т.к. промови властива емоційна забарвленість, а публіцистичної мови тим більше. Ставлення до дійсності вирішує предикативная функція прикметників, вжитих в короткій формі. Також слід зазначити, що визначення стають складовими словесної гри в заголовках і текстах ЗМІ, а також є елементами окказіональних експериментів. Найчастіше журналісти зловживають деякими прикметниками і їх категоріями, намагаючись створити матеріал винятковий, сенсаційний, єдиний у своєму роді. Але це призводить лише до порушення літературної норми і вимагає стилістичного редагування. Типові семантичні помилки при вживанні прикметників - це Плеоназм, наприклад, більш кращий, прецікавий. Слід уникати подібних надлишків в мові та тексті. Також журналісти повинні пам'ятати, що звернення до ненормативної, жаргонної лексики (наприклад, відморожений, беспонтовий ) може бути виправдане тільки у разі створення художнього прийому або для передачі характеру ситуації.


Список додаткової літератури

1. Голуб І.Б. Стилістика російської мови. - М., 2002. - 462с. p> 2. Колесніков Н.П. Практична стилістика і літературне редагування. Навчальний посібник. - М., 2003. - 192с. p> 3. Сметаніна С.І. Медіа-текст в системі культури (динамічні процеси в мові і стилі журналістики кінця XX століття): Наукове видання. - Спб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. - 383с. p> 4. Сучасна російська мова: Учеб. Для студ. вузів/під ред. П.А. Леканта. - М.: Дрофа, 2002. - 560с. p> 5. Стилістика газетних жанров.М., Изд-во Моск. ун-ту, 1981. - 230с. p> 6. Інтернет-сайт: # "#"> bobych.ru/

7. Інтернет-сайт: # "#"> hi-edu.ru/


[1] Голуб І.Б. Стилістика російської мови. - М., 2002. /Span>

[2] Сметаніна С.І. Медіа-текст в системі культури (динамічні процеси в мові та стилі журналістики кінця XX століття) Спб., 2002.

[3] Голуб І.Б. Стилістика російської мови. - М., 2002. /Span>

[4] Колесніков Н.П. Практична стилістика і літературне редагування. М., 2003. /Span>

[5] Сметаніна С.І. Медіа-текст в системі культури (динамічні процеси в мові та стилі журналістики кінця XX століття) Спб., 2002.

[6] Сметаніна С.І. Медіа-текст в системі культури (динамічні процеси в мові та стилі журналістики кінця XX століття) Спб., 2002.



Назад | сторінка 4 з 4





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Характер змін у системі російської мови кінця 20 століття
  • Реферат на тему: Стилістика російської мови
  • Реферат на тему: Текст: стилістика, рівні та критерії
  • Реферат на тему: Практичне застосування MS Project Server 2002-2003 в управлінні проектами
  • Реферат на тему: Динамічні процеси в письмовій мові, що виникають під впливом усній