Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Державно-правове становище українських земель у литовсько-польський Период (XIV - XVII ст.)

Реферат Державно-правове становище українських земель у литовсько-польський Период (XIV - XVII ст.)





p> 18. Якби кому Було дано листа, а ВІН НЕ користувався бі ЦІМ листом и мовчав десять років

Такоже постановляємо, что КОЖЕН, хто кому Щось через лист давши и Зробив запис при гідному свідкові або перед врядніком, а тієї, кому записано, мовчав ПРОТЯГ десяти років и НЕ користувався записом, то Такі записи по закінченні десятірічної терміну давнини НЕ повінні мати ніякої сили. Прото, Якби хто ПРОТЯГ рядок земської давнини порушив иск, а Мовчаном НЕ ВТРАТИ свого права, тоді ВІН НЕ втрачає его за давністю. Если ж запис Було Зроблено на Користь того, хто НЕ досяг повноліття, тоді на такого до

его повноліття дія терміну давнини НЕ пошірюється, а Тільки от повноліття. Повноліття наступає для юнака у вісімнадцять років, а для дівчіні - у п'ятнадцять років.

А Якби хто знаходівся на чужіні, то и на нього такоже давність НЕ пошірюється, альо з того годині, як ВІН повернувся з чужині до своєї земли, ВІН мусіть НЕ пропускаті рядок земської терміну давнини.

19. Якби хто за короля Казимира безперешкодно володів Яким-небудь маєтком и за Олександра Ніхто НЕ пред'являв на ті претензій

Такоже, ЯКЩО хто безперешкодно володів Спадкового або Яким-небудь іншім маєтком за короля Казимира, а за Олександра на ті Ніхто НЕ претендував, тоді ВІН має держати его безперешкодно. А ЯКЩО хто буде домагатіся земли и король Йому дасть, той не винен Нічого прісвоюваті, а Тільки взяти ті, что Йому дяни як Королівське триманні: а ЯКЩО хто відібрав бі дяни господарем, то воно має буті Стягнуто. Альо ЯКЩО хто відібрав бі в нього ту землю, а держав бі ее за Вітовта, Сігізмунда и Казимира, тієї и тепер має ее держати. p> 20. Если хто зганьбів бі Гідність Іншого, то праворуч в суді має буті Розглянуто у четвертий Судовий рядків

Такоже, ЯКЩО хто зганьбів бі Гідність Іншого або его добра славу и праворуч про це надійшла бі до Нашої світлості, ми повінні будемо всім чинити Правосуддя.

А ЯКЩО б у тій годину через Великі труднощі Ми не встіглі Розглянуто Такі справи, то ПРОТЯГ року Чотири рядки встановлюємо: i ЯКЩО у таких справах для Не було Вінес залишкового решение у перший, у другий або у Третій рядків, то з Настанов последнего рядок залишкових решение без затримки з радами нашими вінесемо; а до цього четвертого рядок для честі того, хто судитися, Шкода немає. А ЯКЩО б ВІН помер, чи не діждавшісь у Цій деле четвертого рядок, тоді Ані его гідності, Ані честі его нащадків Шкоду немає. Тієї, кого скрівджено, не винних відмовлятіся від Нашої служби. А ЯКЩО б его Було вбито, то відсутність решение з цієї справи не винних заподіяті Шкоду Ані его честі, Ані честі его нащадків.

21. Ящо хто встановлювали бі Нові міта

Такоже наказуємо, щоб Жодна людина у Нашій державі, Великому князівстві Литовсько, Ані на дорогах, Ані в містах, Ані на мостах и ​​на Греблі

и на водах, Ані на торгах у своих маєтках НЕ сміла Ані прідумуваті новіх міт, Ані встановлюваті їх, окрім тих, Які Було ВСТАНОВЛЕНО здавна, на что існувалі б грамоти наших предків, великих князів, або Наші. А ЯКЩО хто наважівся б Установити Нові міта, то тієї втрачає тієї маєток, у якому ВСТАНОВИВ и ВІН переходити до нас, господаря.

22. Про Звільнення людей від новіх сплат и от підвод, и от робіт, окрім звічаїв, что ВСТАНОВИВ здавна

Бажаємо, щоб усіх простих людей, підданіх княжат и панів хоруговніх, шляхтічів, бояр и міщан тихий земель Великого князівства Литовської Було Повністю звільнено від надалі вважає всякої данини и податі, что звет серебщізною, а такоже від дякол и от усіх повинностей з перевезень, Які ЗВУТ підводамі, від перевезення каменю, дерева або дров для обпалу цегли и Вапно на Наші замки, від косіння Сіна и от других невстановленіх робіт. Альо Хочемо у недоторканності Зберегти Звичаї стацій для станів, что здавна встановлені, старі мости лагодіті и Нові на старих місцях будуваті, старі замки лагодіті и там само, на тихий же старих місцях віділені їм ділянки вновь забудовуваті, мости Нові будуваті, старі дороги лагодіті и давати підводі гінцям нашим, де здавна їх давали.

23. Если хто заперечує проти господарського вироку

Якби господарь Із панами Раднов будь-що розглянув и вініс свое господарське решение, а хтось НЕ погоджувався Із ЦІМ Господарсько ВІРОК, тоді такий, БУВ бі ВІН ВИЩОГО чг нижчих стану, має відсідіті у в'язниці Шість тіжнів, а окрім того, мусіть дати у господарську казну дванадцять рублей грошів.

24. Якби хто попросивши для себе ті, что раніше Було дане Іншому и записання у господарському прівілеї, то ті за дерло прівілеєм має Залишити

Такоже, Якби хто попросивши Щось, что раніше Було дане Іншому, и віпісав Собі на ті прівілей, а у того б, чіє ВІН попросивши, раніше Було записання у его прівілеї и Підтверджене, и ВІН ЦІМ ПРОТЯГ декількох років користувався и МАВ у держанні, тоді тієї перший прівілей, або лист, винен мати силу, и тієї, Хто його отримав, винен держати ті и користуватись ним у відповідності до першог...


Назад | сторінка 4 з 38 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Пахне чи троянда, якщо її ніхто не нюхає
  • Реферат на тему: Як враховувати рух грошей, якщо компанія розраховується через електронний г ...
  • Реферат на тему: Спецпереселення до Сібіру 1930-го року: чг Було воно вігіднім?
  • Реферат на тему: Якщо хочеш схуднути (кремлівська дієта): всі за і проти
  • Реферат на тему: Якщо ремонт виявився модернізацією