кості сушіння. У період нагріву тепло, подводимое до матеріалу теплоносієм, витрачається на підігрів виробу від початкової температури до температури теплоносія. Вологість виробів за цей період зменшується незначно.
У перший період сушіння видалення вологи відбувається з постійною інтенсивністю
В
де W - кількість випарів вологи, кг; F - поверхня випаровування, м 2 ; П„-час випаровування, ч.
У цей період температура вироби постійна і дорівнює температурі мокрого термометра 2 .
У період постійної швидкості сушіння волога, що надходить з внутрішніх шарів виробів, випаровується з їх поверхні. Швидкість сушіння в цей період залишається постійною до тих пір, поки вологість на поверхні виробів почне зменшуватися. Цей період сушіння характеризується приблизно постійним зменшенням маси виробу в одиницю часу, тобто кількості вологи, що випаровується з одиниці поверхні висушуваного вироби.
У період сповільненій швидкості сушіння поступово зменшується вологість вироби до мінімального залишкової кількості. Після цього сушка виробів припиняється. Цей період характеризується безперервним зниженням швидкості сушіння і супроводжується зниженням величини усадки виробів, яка частіше всього припиняється до закінчення цього періоду.
Вологість, яку має маса виробу в момент припинення усадки, називається критичної вологістю.
Кінець третього періоду характеризується рівноважної вологістю, т. е. вологістю, при якій виріб припиняє зменшуватися в масі і швидкість сушіння дорівнює нулю.
Рівноважна вологість висушується залежить від відносної вологості і температури теплоносія. Чим менше відносна вологість теплоносія і вище його температура, тим менше рівноважна вологість висушуваного вироби.
Для зменшення можливості утворення тріщин в заводській практиці зазвичай прагнуть збільшити швидкість просування вологи від внутрішніх шарів виробу до зовнішніх настільки, щоб ця швидкість відповідала швидкості випаровування з поверхні виробу. За цих умов вологість сирцю по всій товщині вирівнюється і вплив напружень зменшується або усувається.
Збільшення швидкості капілярного руху води в основному залежить від її в'язкості, яка знижується зі збільшенням температури води. Вода при температурі 60 В° характеризується в'язкістю на 25% менше, ніж при температурі 0 В° С.
Практично нагрів глиняної маси до вказаної температури або трохи нижче досягають парозволоженням.
Щоб прискорити сушку, особливо в початковий період, застосовують паропрогрев глиняної маси перед пресуванням до 40-50 В° С. За рахунок підвищення температури бруса збільшується влагопровод-ність сирцю в два і більше рази, так як в'язкість води в сирці значно зменшується і посилюється внутрішня дифузія.
Проте можливості прогріву глиняної маси обмежуються вказаними межами температури (40-50 В° С)....