денням взаємозаліків між міністерствами та відомствами. Управління та фінансування галузі носить віртуальний характер. p align="justify"> Крім того, підприємства житлово-комунального господарства не зацікавлені економічно в зниженні витрат. По-перше, отримані в результаті економії ресурси будуть вилучені у формі недоплати з місцевого бюджету різниці у комунальних тарифах або віднесені до прибутку і практично повністю підуть на сплату податків, погашення кредиторської заборгованості. По-друге, формування тарифів монополій відбуваються витратним методом:
Ціна = S * (1 + H пр ),
де S-собівартість; Н пр - норма прибутку; Ціна - тариф на житлово-комунальну послугу. span>
Аналіз перших спроб реалізації інвестиційних проектів з розвитку систем комунального обслуговування показує, що всі ці проекти в основному спрямовані на екстенсивне нарощування потужностей і в значно меншій мірі припускають заходи щодо скорочення витрат, втрат і витоків.
Планування, облік і калькулювання витрат на житлово-комунальні послуги здійснюються з позиції визначення витрат житлової організації, а не витрат на управління і змістом об'єкта нерухомості (житлового будинку). Так як зростання ціни не обмежений впливом конкуренції з боку споживачів або інших виробників, то збільшуючи собівартість, підприємство одночасно підвищує абсолютну величину прибутку (масу прибутку). Це означає, що при фіксованій величині норми прибутку підприємство не зацікавлене у зниженні собівартості. p align="justify"> Витрати на житлово-комунальне господарство постійно зростають. p align="justify"> Приблизно 63% населення має пільги з оплати житла і комунальних послуг, що обходиться скарбниці в 23 млн. руб. на рік. Вже зараз, до переходу на 100%-ву оплату, у структурі платежів населення за житлово-комунальні послуги за джерелами відшкодування лише 65% складають власні платежі громадян, 10% - субсидії і 25% - пільги. Останні (пільги та субсидії) часто представляють собою доходи, що випадають житлово-комунальних підприємств. Таким чином, зростання тарифів на житлово-комунальні послуги за інших рівних умов не веде до зниження дотаційності галузі. p align="justify"> Іншим наслідком зростання тарифів є зростання дебіторської заборгованості житлово-комунальних підприємств і, як наслідок, їх збитковість. За побудованим моделям був зроблений прогноз її зростання, хоча вже на момент аналізу прострочена заборгованість населення зрівнялася з сумою нарахувань. Покриття зростання збитків ЖКГ з бюджетних джерел є другою стороною проблеми, пов'язаної з підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги. p align="justify"> Таким чином, астрономічні бюджетні витрати різних рівнів надходять на лікування В«синдромівВ», а не самої В«хворобиВ» житлово-комунальної сфери. Ліквідува...