і в них з'являються і зникають окремі елементи, підсистеми, зв'язки, відносини і взаємодії, але при цьому зберігаються основні, найбільш важливі зв'язки, взаємодії і відносини, завдяки яким розвивається система до пори до часу залишається самої собою.  Саме такого роду системи найбільш цікаві з точки зору діалектики, саме до них відносяться наш Всесвіт, суспільство, трудовий колектив, окремий людина, тварини і рослини.  Діалектика, на відміну від метафізики і механіцизму, визнаючи істотні відмінності між стабільними, функціонуючими і динамічними системами, разом з тим вважає розділяють їх грані не непереборними, а умовними, рухливими.  Так, ссавець в масштабі діб, декількох днів або навіть року може розглядатися як функціонуюча система, тобто його поведінка і тип життєдіяльності день у день повторюються.  Але в масштабі багатьох років чи десятиліть така істота має розглядатися як динамічна система, що розвивається.  Важливо зрозуміти, що реальні системи, що налічують мільярди взаємодіючих елементів і підсистем, при різних підходах і в різних часових масштабах одночасно поєднують в собі ознаки динамічних, функціонуючих і стабільних систем.  Так, людина є розвивається системою в масштабі декількох десятиліть, функціонуючої - в добовому режимі і стабільною - з точки зору керуючих їм незмінних за складом і функцій генів. 
				
				
				
				
			  Складні динамічні системи складаються з безлічі різних підсистем, що характеризуються особливими властивостями, рисами або параметрами.  Одні системи (або складові їх підсистеми) можуть у процесі розвитку ускладнюватися, може зростати число здійснюваних ними дій і перетворень, збільшуватися набір утворюючих їх елементів і зв'язків.  Про такі системи говорять, що вони прогресують, або перебувають у стані прогресу.  Інші системи (або підсистеми) можуть ставати простіше, число здійснюваних ними функцій зменшується, убуває число утворюють їх елементів, зв'язків і значень тих чи інших параметрів.  Про них кажуть, що вони регресують, або перебувають у стані регресу.  Поняття прогресу і регресу відображають, отже, особливі властивості розвиваються систем в цілому і їх окремих підсистем.  Таким чином, категорії прогресу і регресу відображають зміни рівня складності системи, виконуваних нею функцій, значення вимірюваних параметрів і т. д. У філософському плані ці категорії характеризують не тільки об'єктивний стан динамічних систем, а й ставлення людини до характеру і напряму їх розвитку.  Оцінка того чи іншого явища або процесу як прогресуючого залежить не тільки від значення певних параметрів системи, а й від того, з яких позицій, виходячи з якої системи цінностей і ідеологічних установок, розглядає людина дане явище або процес.  Нарешті, важливо постійно мати на увазі, що всередині однієї і тієї ж динамічної системи різні підсистеми можуть розвиватися в різних напрямках, так само як і сама система в цілому по відношенню до окремих її підсистемам.  Так, швидке розмноження клітин злоякісної пухлини в організм...