і дія отримують розчленоване оформлення в окремих словоформах і пов'язані певними предикативними відносинами. В. М. Павлов, досліджуючи семантичні особливості російських безособових пропозицій, визначили їх загальну семантичну базу - В«устраненность суб'єкта зі змісту реченняВ» [Павлов 1998: 3]
В«КласичнимВ» прикладом російського односоставного пропозиції прийнято вважати безособові пропозиції типу Морозить; Смеркає; Холодно; Йому не спиться; Мені хочеться їсти; Блискавкою вбило людину; У мене немає цієї книги і т.п. Це сама В«сильнаВ» категорія в системі односкладних пропозицій В». [Долін 2008:22]
Безособові пропозиції більш різноманітні за своїми структурними і семантичними ознаками, в порівнянні з виразно-особистими і невизначено-особистими. Проте, на думку В.І.Казаріной, все розмаїття безособових пропозицій об'єднується в один структурно-семантичний тип по наявності специфічності їх структури та семантики та їх загальним структурним ознакою є вказане відсутність позиції називного відмінка, репрезентує підмет. [Казаріна 2007: 167]
Характерною ознакою граматичної семантики безособових пропозицій дослідники зазвичай називають значення стихійності, мимовільності, відсутність контролю вербализовать в реченні дії чи стану. Ця специфічна риса проявляється у всіх структурно-семантичних різновидах пропозицій цього типу. [Там же: 168]
Візьмемо стандартне визначення безособового пропозиції з підручника сучасної російської мови: В«Безособовими називаються односкладні пропозиції, головний член яких не допускає позначення суб'єкта дії у формі називного відмінка і називає процес або стан незалежно від активного діяча. Граматичного підмета в таких пропозиціях не може бути по самому їх будовою, оскільки у формі присудка не укладена значення особи, вираженого формою називного відмінка, його не можна встановити та по зв'язках з іншими членами речення. [Валгина, Розенталь, Фоміна: 292]
Загальним значенням безособових пропозицій є затвердження незалежного ознаки (дії), що не співвіднесеного з діячем. Це значення передається головним членом пропозиції. Зміст головного члена безособових пропозицій становлять:
позначення незалежного ознаки - дії, стану;
вираз несоотносітельності дії з діячем;
вказівку на ставлення висловлювання до моменту мовлення (синтаксичне час). Показник даних значень - форма безособовості: 3-е особа однини, минулого часу, середнього роду. p align="justify"> Ми не будемо заглиблюватися в історію і причини виникнення безособових пропозицій у російській мові або ж намагатися встати на одну із сторін в обговоренні про зв'язок широкого вживання граматичної категорії безособовості та мовної картини світу, хоч з цього приводу і існує кілька вельми цікавих теорій. Обмежимося лише тим, що цей тип речень виявляє собою я...
