більше, ніж у не спортсменів, він становить у перших менше 50%, а у других близько 80% повного (кінцево-діастолічного) обсягу лівого шлуночка (В, Л. Карпман).
Максимальні показники роботи серця реєструються при виконанні максимальної аеробного навантаження (на рівні МПК). Велике МПК може бути тільки у спортсменів з великим максимальним серцевим викидом, який може бути вдвічі більше, ніж у не спортсменів. Так, у видатних шведських лижників при бігу на тредбане на рівні МПК серцевий викид в середньому склав 38 л/хв, а в одного з них, з найбільшим МПК в 6,24 л/хв (81,1 мл/кг-хв), - 42,3 л/хв.
Максимальна ЧСС дещо знижується навіть у результаті нетривалої тренування витривалості, але не дуже значно - на 3-5 уд/хв. У висококваліфікованих спортсменів максимальна ЧСС звичайно дорівнює 185-195 уд/хв, що на 10-15 уд/хв нижче, ніж у неспортсменов. Це може бути наслідком як тривалої багаторічної тренування, так і конституціональних (вроджених) особливостей. Не виключено, що до зниження максимальної ЧСС може вести саме збільшення об'єму серця. p align="justify"> Максимальний серцевий викид у спортсменів підвищується виключно за рахунок збільшення систолічного об'єму. В якій мірі збільшений систолічний об'єм, в такій же підвищується і максимальний серцевий викид, а отже, і МПК. Збільшення систолічного об'єму - це головний функціональний результат тренування витривалості для серцево-судинної системи і для всієї кислородтранспортной системи в цілому. p align="justify"> Великий систолічний об'єм при відносному зниженою ЧСС головним чином визначає і збільшений кисневий пульс, тобто кількість споживаного кисню, що припадає на кожне скорочення серця.
Збільшений максимальний систолічний об'єм можливий завдяки перш за все:
великим розмірам порожнин серця (шлуночків), тобто збільшеної звичайно-діастолічної та функціональної залишкової ємності шлуночків;
збільшеному венозному поверненню крові до серця, що забезпечується, зокрема, за рахунок відносно більшого загального обсягу циркулюючої крові і центрального об'єму крові;
підвищеної скоротливості міокарда, що забезпечує більш повне спорожнення шлуночків, тобто більш повне використання резервного об'єму крові тренованим серцем.
Слід також зазначити, що у нетренованих людей систолічний об'єм наростає зі збільшенням робочого навантаження найчастіше приблизно до 40% МПК. При подальшому підвищенні навантаження він помітно не змінюється і серцевий викид зростає майже виключно за рахунок збільшення ЧСС. У тренованих спортсменів систолічний об'єм часто збільшується аж до максимальної аеробного навантаження. Це означає, що у них зростання систолічного об'єму (з підвищенням ЧСС) є резервом збільшення серцевого викиду при роботі великої потужності, аж до максимальних аеробних навантажень. Крім того, з...