ному незабаром Соборі розгніваний Михайло Керулларий виділив папським легатом місця позаду грецьких архієреїв. Папські легати визнали це приниженням і відмовилися їх зайняти. Тоді патріарх перервав з ними всякі стосунки. p align="justify"> У імператора, стурбованого долею договору з Римом, і папських легатів виникла думка скликати собор і засудити патріарха. Хоча в один з цих днів папа Лев IX вмирає, його посли не йдуть на компроміс. p align="justify"> липня 1054 під час богослужіння в Софійському соборі при величезному скупченні народу легати пройшли до вівтаря і звернулися до візантійцям з проповіддю, скаржачись на завзятість їх патріарха, після чого поклали на святий престол буллу, в якій патріарх і його прихильники звинувачувалися в єресях і віддавалися анафемі. Однак насіленія в Константинополі підтримало патріарха. У місті почалися заворушення, мало не коштували життя римським послам і самому імператору. Михайло Керулларий скликав собор, і 20 липня 1054 на ньому була виголошена анафема на всіх, "хто трудився над виготовленням булли", а сама булла спалена [3, с.163-164]. p align="justify"> Так, взаємним анафематствуванням ознаменувався великий розкол Вселенської Церкви на Східну і Західну.
Утворилися незалежні гілки християнської церкви отримали назву Католицької та Православної, під якими вони й відомі протягом останніх десяти століть.
християнська церква католицька православна
Література
1. Каждан, А.П. Виникнення і сутність православ'я/А.П. Каждан. - М: Видавництво "Знання", 1968. - 48с.
2. Католицтво/Автор-упорядник А.А. Грицанов. - К.: Книжковий Будинок, 2006. - 386с. - (Релігії світу)
. Мень, А. Історія релігії. У 2х кн. Кн.2я: Шляхи християнства: Учеб. посібник/А. Мень. - М.: Видавнича група "ФОРУМ-ИНФРА-М", 1997. - 224с.
. Поснов, М.Е. Історія християнської церкви/М.Е. Поснов. - Київ: Видавництво "Життя з Богом", 1991. - 614с.
. Сюзюмов, М.Я. "Поділ церков" в 1054году// М.Я. Сюзюмов. - Ж-л "Питання історії", 1956, № 8 - с.44-57
. Тальберг, Н.Д. Історія християнської церкви/Н.Д. Тальберг. - Київ: Вид-во ім. Святителя Лева, папи Римського, 2005. - 950С.