яку просить заявник .  
 У той же час законодавець зобов'язує суди застосовувати забезпечувальні заходи, коли вони необхідні, дотримуючись баланс інтересів учасників спірних відносин (частина 5 статті 115 ГПК; частина 5 статті 116 ГПК). Наприклад, суд має право накласти арешт не на все майно, вказане у клопотанні, а тільки на ту його частину, яка за вартістю співмірна ціною позову. У цьому сенсі суд, допускаючи забезпечувальні заходи, не пов'язаний ініціативою заявника. p align="justify"> Формулюючи заяву про вжиття забезпечувальних заходів, слід враховувати сформовану думку про те, що застосування забезпечувальних заходів має завжди відповідати наступним вимогам: 
  воно має бути дійсно необхідним, не повинно призводити до утруднення діяльності відповідача; 
  пов'язано з предметом позову; 
  пропорційно позовних вимог [10]. 
				
				
				
				
			  При подачі заяви про забезпечення позову дуже важливо правильно визначити забезпечувальну міру, яка відповідатиме всім перерахованим вище вимогам. Адже суд при вирішенні питання про необхідність прийняття забезпечувальних заходів, виходячи з предмета заявленого позовної вимоги і можливого судового рішення за даним позовом, повинен буде упевнитися в тому, що у разі задоволення позовної вимоги неприйняття саме цієї міри утруднить або зробить неможливим виконання судового акта. 
  Клопотання про забезпечення позову може бути викладено в позовній заяві, подана до суду одночасно з позовною заявою у вигляді окремого заяви або на будь-якій стадії процесу (у всякому положенні справи) до прийняття судового акта, яким закінчується розгляд справи по суті. 
  У літературі зазначалося, що розгляд клопотання про забезпечення позову, викладеного в позовній заяві, здійснюється окремо від інших які у позовній заяві клопотань і вимог. Суд розглядає зазначене клопотання у триденний строк з дня надходження позовної заяви до суду, в той час як питання про прийняття позовної заяви до провадження суду вирішується у п'ятиденний строк з дня її надходження до суду. p align="justify"> Так, дійсно, забезпечення позову є самостійним процесуальним дією, клопотання про його застосування повинно розглядатися судом окремо від інших які у цьому позовній заяві клопотань і вимог. 
  У той же час процесуальні норми не дають відповіді на питання, в які ж терміни суду слід в цьому випадку вирішити питання про прийняття позовної заяви: за загальним правилом або одночасно з розглядом клопотання про вжиття забезпечувальних заходів? 
  На нашу думку, розгляд зазначених питань взаємопов'язане і має відбуватися одночасно. В іншому випадку не виключена ситуація, коли суд спочатку задовольнить клопотання про вжиття забезпечувальних заходів, а надалі з підстав, зазначених у ГПК, поверне позовну заяву або відмовить в його прийнятті. У цьому випадку...