>
) як здатність сформувати в собі чужу культурну ідентичність, що передбачає знання мови, цінностей, норм, стандартів поведінки іншого комунікативного співтовариства. При такому підході засвоєння максимального обсягу інформації та адекватного знання іншої культури є основною метою процесу комунікації. Таке завдання може бути поставлена ​​для досягнення акультурації, аж до повної відмови від рідної культурної приналежності. p align="justify">) як здатність досягати успіху при контактах з представниками іншого культурного співтовариства навіть при недостатньому знанні основних елементів культури своїх партнерів. Саме з цим варіантом міжкультурної компетентності доводиться найчастіше стикатися в практиці комунікації. p align="justify"> У вітчизняній коммунікатівістікі міжкультурна компетентність визначається як В«здатність членів якоїсь культурної спільноти домагатися розуміння в процесі взаємодії з представниками іншої культури з використанням компенсаторних стратегій для запобігання конфліктів свого і чужого і створювати в ході взаємодії нову міжкультурну комунікативну спільність В».
На думку Садохіна А.П., поняття В«міжкультурна компетентністьВ» насамперед пов'язано з обсягом і якістю інформації про явища і цінностях іншої культури. І чим активніше використовує людина ці знання, тим вище оцінюється рівень його міжкультурної компетентності. У той же час в процесі міжкультурної комунікації партнери переслідують певні цілі, для досягнення яких використовують певні прийоми та способи, що дозволяють їм досягти поставлених цілей. У сукупності ці знання і прийоми і утворюють основу міжкультурної компетентності, головними ознаками якої є:
відкритість до пізнання чужої культури і сприйняттю психологічних, соціальних та інших міжкультурних відмінностей;
психологічний настрій на кооперацію з представниками іншої культури;
вміння розмежовувати колективне та індивідуальне в комунікативній поведінці представників інших культур;
здатність долати соціальні, етнічні та культурні стереотипи;
володіння набором комунікативних засобів і правильний їх вибір залежно від ситуації спілкування;
дотримання етикетних норм у процесі комунікації.
Виходячи з цих ознак, ми вважаємо, що міжкультурна компетентність являє собою сукупність знань, навичок і умінь, за допомогою яких індивід може успішно спілкуватися з партнерами з інших культур як на буденному, так і на професійному рівні. br/>
1.2 Значення міжкультурної компетентності для фахівця соціальної антропології
Під професійною компетентністю соціального антрополога ми розуміємо інтегративну якість особистості, от...