Незважаючи на методологічні розбіжності, всі перераховані вище концепції об'єднує розуміння внутриличностного конфлікту як гострого негативного переживання, викликаного боротьбою різних структур внутрішнього світу особистості, що відображає суперечливі зв'язку з соціальним середовищем і затримує ухвалення рішень [5]. 
   Внутріособистісний конфлікт  - це стан структури особистості, коли в ній одночасно існують суперечливі і взаємовиключні мотиви, ціннісні орієнтації і цілі, з якими вона в даний момент не в змозі впоратися, тобто виробити пріоритети поведінки, засновані на них [5]. 
   Внутріособистісний конфлікт  - Це стан внутрішньої структури особистості, що характеризується протиборством її елементів. 
  Таким чином, можна виділити наступні характеристики внутрішньоособистісних конфліктів: 
  1) внутрішньоособистісний конфлікт з'являється в результаті взаємодії елементів внутрішньої структури особистості; 
  2) сторонами внутрішньоособистісних конфліктів виступають одночасно існуючі в структурі особистості різнопланові і суперечливі інтереси, цілі, мотиви і бажання; 
  3) внутрішньоособистісний конфлікт виникає тільки тоді, коли сили, що діють на особистість, є рівновеликими. В іншому випадку людина з двох зол просто вибирає менше, з двох благ - більша, а покаранню воліє нагороду; 
  4) будь-який внутрішній конфлікт супроводжується негативними емоціями; 
  5) основу будь-якого внутриличностного конфлікту становить ситуація, що характеризується: 
  • суперечливими позиціями сторін; 
  • протилежними мотивами, цілями та інтересами сторін; 
  • протилежними засобами досягнення цілей в даних умовах (наприклад, переслідується мета - перемогти в битві, але разом з тим необхідно християнські заповіді дотримати, в тому числі - В«Не убийВ»); 
  • відсутністю можливості задоволення якої-небудь потреби і водночас неможливістю її усунення. 
  Слід також додати, що, як показав 3. Фрейд, внутрішньоособистісний конфлікт може бути не тільки усвідомленим, а й неусвідомленим, що ні робить його менш значущим [9]. 
  У загальній формі внутрішньоособистісний конфлікт можна сформулювати як проблему між готівковим станом суб'єкта і його бажаним станом, між дійсністю і можливістю, актуальним і потенційним [1]. 
  Існують певні показники внутрішньоособистісних конфліктів: 
  1. Когнітивна сфера: зниження самооцінки, усвідомлення свого стану як психологічного тупика, затримка прийняття рішення, глибокі сумніви в істинності принципів. Якими ви раніше керувалися; 
  2. Емоційна сфера: психоемоційна напруга, часті і значні негативні переживання; 
				
				
				
				
			  3. Поведінкова сфера: зниження якості та інтенсивності діяльності, зниження задоволеності діяльністю, негативний емоційний фон спілкування; 
  4. Інтегральні показники: погіршення механізму адаптації, посилення стресу. 
 
 Форма прояву 
 Симптоми 
 Неврастенія 
 Нестерпність до сильних подразників; пригнічений настрій, зниження працездатності; поганий сон, головні болі 
 Ейфорія 
 Показна веселощі; вираз радості неадекватно ситуації; В«сміх крізь сльози" 
 Регресія 
 Звернення до примітивних формам поведінки; відхід від відповідальності 
 Проекція 
 Приписування негативних якостей іншого; критика інших, часто необгрунтована 
 Номадизм 
 Часта зміна місця проживання, місця роботи, сімейного стану, партнерів, часті розриви відносин з друзями, зміна звичок, захоплень, обстановки 
 Раціоналізм 
 Самовиправдання своїх вчинків, дій, навіть неадекватних та соціально несхвалюваних 
   1.2 Види внутрішньоособистісних конфліктів  
   Практично в кожної теоретичної концепції представлений один або декілька видів внутрішньоособистісних конфліктів. Так, в психоаналізі, центральне місце займають конфлікти між потребами особистості та соціальними нормами. У интеракционизме аналізу піддаються рольові конфлікти і т.д. [11]. На різних підставах можна дати різну типологію внутрішньоособистісних конфліктів. Про це свідчить сама історія розвитку конфликтологических концепцій, в яких виділяються різні типи внутрішньоособистісних конфліктів. Зазначимо основні з них: 
  1. Конфлікт між мораллю і моральністю, між належним і сущим, між моральним ідеалом і дійсністю (І. Кант, Ф. Достоєвський). 
  2. Конфлікт між людськими потягами, біологічними потребами та соціальними нормами, який нос...