ванняВ» і В«адміністрування податківВ», а також виявлення змісту останнього. Додатковою наукової розробки потребує проблема пошуку практичних заходів підвищення адміністрування ПДВ, що обумовлено як складністю механізму обчислення цього податку, так і його особливим статусом у податковій системі Російської Федерації. p align="justify"> Динаміка законодавчої ставки ПДВ у період 1992 - 2008 рр.. підтверджує загальну тенденцію в російській податковій політиці до зниження номінальної податкового навантаження. У 1992 р. ставка ПДВ становила 28%, з 1993 по 1995 - 20%, з 2004 року вона знижена до 18%. З 1992 року в Російській Федерації поряд з основною ставкою ПДВ (20%) була встановлена ​​знижена ставка ПДВ у розмірі 10%. У 2007 -2008 роках активно почав дискутуватися питання про необхідність подальшого зниження ставки ПДВ. Лише почався світової фінансово-економічна криза відсунув дане питання на другий план
Всі пропозиції щодо зниження законодавчої ставки ПДВ супроводжувалися рекомендацією щодо скасування зниженої ставки у розмірі 10%, застосування якої ускладнює адміністрування ПДВ, створює умови для розробки різних схем з оптимізації платежів ПДВ. Разом з тим, збереження зниженої ставки має найважливіше соціальне значення особливо в умовах сучасної економічної кризи. Крім того, існує висока частка невизначеності в практичній реалізації позитивних економічних наслідків від зниження ставки ПДВ. Негативні соціальні наслідки скасування 10% ставки ПДВ безперечні. В економічній ситуації пріоритет у вирішенні питання скасування зниженої ставки ПДВ повинен бути відданий завданням соціальної політики держави. p align="justify"> Номінальне зниження ставки ПДВ не завжди призводить до зниження реальної податкового навантаження платника ПДВ. Однією з причин даного неспівпадання є прийнятий законодавцем підхід до визначення моменту визначення податкової бази. Протягом 1992 - 2005 років ПДВ залишався єдиним податком, момент визначення податкової бази по якому залежав від обраного платником податку методу (касовий метод чи метод В«по відвантаженнюВ»), закріпленого в наказі керівника про облікову політику з метою оподаткування. З 01.01.2006 р. всі платники ПДВ були зобов'язані застосовувати метод нарахування, який максимально відповідає фіскальним інтересам держави, оскільки забезпечує прискорене надходження платежів ПДВ до бюджету. Застосування методу нарахувань також спрощує порядок ведення податкових зобов'язань з ПДВ. Разом з тим, загальне застосування даного методу має ряд негативних наслідків, які, перш за все, виявлялися в початковий період дії зміненої правової норми. Використання методу нарахувань відродило раніше існуючу проблему сплати ПДВ із сум авансових платежів. Зазначена проблема по сплаті ПДВ із сум, що надійшли в рахунок оплати майбутніх поставок, була вирішена у зв'язку із зміною з 01.01.2008 р. податкового періоду з ПДВ. br/>
1.3 Значення ПДВ для дохідної частини б...