значити диференціацію в наданні соціального пакета. Були поставлені такі питання:
на кого (які категорії працівників) повинна бути спрямована система стимулювання?
чи повинні бути пріоритетні, привілейовані групи персоналу в компанії?
Всі учасники груп прийшли до одноголосної думки, що порядок надання пільг повинен бути диференційований. Сенс - у нарощуванні кількості і змісту пільг для співробітників, більшою мірою причетних до справ компанії. p> Обмеження з надання соціального пакету насамперед стосуються молодих співробітників компанії з причини недостатнього стажу роботи в організації, що сприяє збільшенню плинності серед молодих фахівців і "старіння" трудового колективу і може призвести до консерватизму і стагнації діяльності компанії.
Тому замість диференціації співробітників за стажем роботи в організації слід розробити схему надання пільг на підставі системи атестації співробітників, адекватного врахування особистого внеску співробітника.
Таким чином, підставами для диференціації працівників з надання тих чи інших пільг є:
оцінка активності (ініціативності) працівників;
оцінка ефективності трудової діяльності працівників;
стаж роботи;
оцінка професійних навичок працівників (проведення регулярних атестацій, підсумком яких має стати виділення працівника матеріальними або соціальними заохоченнями).
Особливе місце учасники фокус-груп відвели поняттю "ключовий спеціаліст" (співробітник, на якому замкнута життєдіяльність і функціонування компанії). Категорія "ключовий спеціаліст" включає в себе як співробітників, що працюють на керівних посадах, так і фахівців екстра-класу, тих, хто є найвищим професіоналом у вузькій області або працює на стику професій. Для цієї частини працівників передбачається виділення особливих пільг, близьких до контрактній основі. p> Таким чином, з метою збереження власного персоналу, а також підвищення привабливості ЗАТ "СМАРТС" як роботодавця служба управління персоналом компанії зіткнулася з необхідністю суттєвої зміни соціальної політики організації шляхом створення системи гнучкого соціального пакету.
В якості основних вимог до даної системи були визначені:
необхідність виявлення, аналізу та обліку матеріальних і нематеріальних потреб співробітника;
обов'язкова ув'язка розміру соціального пакета з показниками виробничої діяльності;
диференційований порядок надання пільг, а саме:
визначення базового (єдиного для всіх) пакета соціальних пільг;
виділення особливих пільг, близьких до контрактній основі, для ключових фахівців, тобто для яких соціальний пакет повинен мати статусний сенс, бути показником приналежності до престижної групі;
прозорість надання найбільш значущих в матеріальному плані пільг.
Компетентним органом у виділенні співробітників для надання тих чи інших пільг має стати незалежна структура, експертну раду, яка крім об'єктивни...