Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Отчеты по практике » Організаційна структура управління підприємством ВАТ "Ростсільмаш"

Реферат Організаційна структура управління підприємством ВАТ "Ростсільмаш"





і в Парижі комбайну В«Сталінець-1В» була присуджена вища нагорода - диплом В«Grand PrixВ». p align="justify"> ростсільмашевських комбайни завоювали велику популярність по всій країні. Передові комбайнери встановлювали на них світові рекорди прибирання. Наприклад, в Чкаловській області за сезон прибрали 6012 га (замість 378 га), при цьому було зекономлено 16 тонн пального. На сцепе двох комбайнів В«Сталінець-1В» було замінено 1637 чоловік, 373 коні, 25 жниварок, 25 молотарок, 25 віялок, 40 сортировок, а при збиранні вручну на цю роботу треба було б +3323 людини. p align="justify"> У 1938 р. в Москві відкрилася сільськогосподарська виставка, де В«РостсільмашВ» отримав диплом першого ступеня. 14 червня 1940 на головному конвеєрі був зібраний вже 50-тисячний комбайн В«Cталінец-1В». p align="justify"> Велика Вітчизняна Війна (1941-1945 рр.)

Під час війни тисячі ростсельмашевцев ішли добровольцями на фронт, їхні місця у верстатів займали дружини, сестри, діти. Цехи підприємства швидко перебудовувалися на випуск військової продукції. Верстати встановлювалися без фундаменту, на В«лагахВ», що дозволяли проводити демонтаж і перестановку устаткування протягом декількох годин. p align="justify"> Коли німецькі війська були вже на підступах до Ростова, ростсельмашевци випускали продукцію для фронту і одночасно зводили оборонні споруди і бомбосховища. 13 жовтня 1941 колективу Ростсельмашу було дано наказ почати демонтаж устаткування і відправку його в Ташкент. Евакуація заводу стала титанічною роботою. Вся заводська територія перетворилася на суцільний потік рухомих вантажів, яких доставляли за допомогою лебідок, ковзанок, авіації. Більше 3500 вагонів було потрібно для евакуації заводу. 19 жовтня 1941 із заводу виїхала остання група працівників на чолі з директором Титаренко М.М.

У Ташкенті тоже чинився подвиг. Для розміщення заводу в Ташкенті були надані площадки у різних частинах міста. Цього було мало і частина обладнання довелося відправляти в Узбекистан м. Чирчик в 60 км від Ташкента. Таким чином, в Узбекистані утворилося 4 філії Ростсельмашу - 3 в Ташкенті і один в Чирчику. p align="justify"> На 33-й день після прибуття устаткування в Ташкент завод знову почав випускати продукцію для фронту. Монтаж верстатів і конвеєрів ішов під відкритим небом або в нашвидку пристосованих сараях та інших приміщеннях. На 35-й день безперервної роботи було виплавлено перший чавун. За 3 місяці на порожньому просторі площею 12 тис кв. м зросли цеху перебазованого в тил заводу. Ростсільмаш давав фронту міни калібру 82 мм і 120 мм, боєголовки до снарядів РС (катюша), фугасні авіабомби (ФАБи) 50 кг, 100 кг і 250 кг. p align="justify"> лютого 1943 війська Південного фронту звільнили Ростов. Місто лежало в руїнах. Зруйновані були майже всі підприємства, в тому числі Ростсільмаш і його селище. Вісім діб перед здачею німці планомірно підривали і палили завод. У купи руїн перетворилися усі цехи, житлові будинки, палац культури на вул. Клубна, будинок інституту сільгоспмашинобудування і т.д. Матеріальний збиток, нанесений заводу, склав понад 180 млн. рублів. p align="justify"> лютого, на 10-й день визволення стали працювати перші 33 верстата Ростсельмашу. Одночасно розгорнулася підготовка і по випуску військової продукції, організований ремонт танків, тракторів, автомашин. Для відновлення заводу довелося розчистити 150 тисяч кубометрів завалів, укласти 21 млн. цеглин, 37 тисяч кубометрів бетону, змонтувати 8 тисяч тонн металоконструкцій, укласти 185 тисяч кубометрів покрівлі. За короткий час було введено в дію 145 тисяч кв. м. виробничих площ.

Поки йшло інтенсивне відновлення заводу, сельмашевскіе фахівці Красніченко А.А., В.В. Прошунін і І.І. Попов створили конструкцію комбайна В«Сталінець-6В». А 30 квітня 1947 року в цеху збиральних машин були зібрані нові комбайни В«Сталінець-6В». Розробники нової конструкції отримали звання Лауреатів Сталінської премії. p align="justify"> Перехід на самохідні комбайни (1945-1961 рр..)

У середині 50-х років у народному господарстві країни намітилася спеціалізація промислових підприємств. З серпня 1955 згідно з рішенням липневого Пленуму ЦК КПРС В«РостсільмашВ» став спеціалізуватися на випуску зернозбиральних комбайнів. Були зняті з виробництва плуги і кукурудзозбиральні комбайни, завод поступово переходить на випуск тільки зернозбиральних комбайнів. p align="justify"> У Наприкінці 1955 р. заводу було запропоновано розпочати підготовку випуску нової збиральної машини - комбайна В«РСМ-8В». Також як і В«Сталенец-1В» і В«Сталенец-6В», цей комбайн був розроблений конструкторами заводу Ростсільмаш. Він мав великий захват жатки, велику пропускну здатність молотарки. Штифтовий барабан був замінений більним. Ці удосконалення робили його більш продуктивним. Комбайн В«РСМ-8В» проводився трохи більше року (кінець 1956 р. - початок 1958 р.) і був випущений в кількості 50 тисяч. p ali...


Назад | сторінка 4 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Проектування лісопильних підприємств з пакетною відвантаженням пиломатеріал ...
  • Реферат на тему: Чи правильно було канонізувати Миколи II і його сім'ю
  • Реферат на тему: Спецпереселення до Сібіру 1930-го року: чг Було воно вігіднім?
  • Реферат на тему: Проект міні-заводу з випуску молочної продукції
  • Реферат на тему: Чи потрібно було НАТО бомбити Югославію? Історія та наслідки Косівського к ...