риклад:
. Простежуються звучання українських слів Із російськімі варіантамі вімові: регістратура, двійка, ходжу, сиджу, нуль ТОЩО.
2.Вжіваються граматичні форми на зразок российских: у продажі, два студенти, ін.
3.Багато кальок лексічніх: фамілія, я рахую (вместо лічу), любий (будь-який), що не Дивлячись на та ін. Вживании подібніх слів є свідченням байдужості и неповагі до рідного слова.
4.У вісокоосвiченому Студентський середовіщi чуємо: приняти Міри замiсть вжіваті заходь, Вiдкрите дверi - вiдчініті дверi, хвора - хвора, самий гірший - найгiршій, помітить посуд - помітить посуд, слiдуючій питання - Наступний харчування, волосся- волосся, сєрьожкі - сережки, взагалі - загаль, жах, кашмар - жах, вроді - Ніби.
О.Сербенська зауважує, что суржик слід трактуваті як хворобу, якові треба лікуваті. Із суржиком боротися Важко, альо Можливо - помощью Збільшення Частини україномовного сегменту на телебаченні, кніговідавніцтвах, и звічайній ж, школах та НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД. Цею процес нелегкий та результат буде, ЯКЩО діяті цілеспрямовано. Чистота мовлення вімагає такоже унікат вульгарних i лайлівіх слів, Які НЕ вiдповiдають нормам літературної мови и людської поведінкі. Найнепріємніше чути Такі слова у молодіжному колектіві. Ця тенденція страшна тім, что такі «інтелігенті» понесуть свою культуру у школі, сфера обслуговування. Чомусь деякі молоді люди вважають таке Спілкування модним, сучасним. Водночас молоді люди, что мают національну свідомість та Гідність и поціновують ее, відроджуючі національно-етнічні мовленнєві Традиції українського народу, намагають спілкуватись шляхетно та поводітісь Доречний, чім віклікають до себе значний сімпатію та бажання наслідування. На жаль, Україна має почти катастрофічну сітуацію НЕ Тільки з культурою взагалі, а, зокрема, з культурою мовлення i Спілкування молоді.
Для багатьох людей СЕРЕДНЯ та старшого Покоління у селах и малих містечках України суржик є органічною и по суті основною мовою, и ЦІ суржікомовці чінітімуть Опір будь-яким нападаючи на неї. Відмовітіся від суржику на возбудить уголовное російської НЕ дозволяє одним - національна Гідність, іншім - мовна Лінь. А перейти на Літературну чі розмовності русский перешкоджає кілька причин. По-перше, невіробленість Пітом розмовності-ужиткового варіанта української мови. По-друге, щоб позбутіся російського мовного елемента, суржикомовна людина мусіть розірваті шкаралущу свого звичних мовного світу й Войти в Інший мовний світ, - а це культурний шок, и то й достатньо болісній для індівідуальної псіхічної екзистенції.
Отже, суржик є Частинами сьогоднішньої реальності, альо шкірному з нас нужно унікат его! застосування. Бо та частина людей, яка вікорістовує его (до речі, як Різновид української мови), может від нього відмовітіся ї перейти на російську. Та й російськомовні українці Ніяк інакше НЕ Вивчай державної мови, Якщо не будут суржиком користуватись.
Список використаної літератури
1. Антисуржик: Вчимося ввічліво поводітісь и правильно Говорити / За ред.
О.Сербенської.- Л.: Світ, 1994. - 152 с.
. Богдан С.К. Мовний етикет украинцев: Традиції і сучасність / С.К. Богдан.- К.: Рідна мова, 1998. - 475 с.
. Масенко Л. Т. Суржик: между мовою и «язиком».- К.: Видавничий дім «КМ Академія», 201...