управління структурою і обсягом заборгованості регіону, використання своїх облігацій в Як розрахунковий інструменту, оптимізація взаємозаліків;
4) пільговий режим оподаткування;
5) фінансова незалежність від одного або кількох кредиторів за рахунок акумулювання грошових коштів різних категорій інвесторів;
вигідні умови залучення фінансових коштів за рахунок тривалих термінів та обліку реальної економічної обстановки та стану фінансового ринку;
6) створення публічної кредитної історії, пряме позитивний вплив на кредитний рейтинг. Повне і своєчасне виконання зобов'язань по своїх облігаційних позиках дозволить суб'єкту Федерації в майбутньому залучати грошові кошти (в тому числі і по банківським кредитам) на більш вигідних умовах.
Підприємства, які вирішать скористатися даним видом фінансування повинні враховувати наступні особливості, притаманні цьому інструменту:
В· складність процедури підготовки необхідних документів і проведення емісії, що вимагає залучення фахівців фондового ринку;
В· наявність часового проміжку від прийняття рішення про розміщення корпоративних облігацій до реального отримання грошей, близько 4 місяців;
В· необхідність нести додаткові витрати, пов'язані з розміщенням облігацій: оплачувати послуги андеррайтерів, проводити презентації серед інвесторів, оплачувати послуги реєстратора або депозитарію і підтримувати вторинний ринок з використанням послуг маркет-мейкерів (загальна вартість може складати до 1-2% від обсягу випуску);
В· необхідність максимально розкривати інформацію про компанію на етапі підготовки емісії і в Протягом звернення випуску облігацій;
В· необхідність демонструвати беззбитковість і стабільний розвиток. br/>
7. Договір забезпечення виконання зобов'язань по облігаційної позики
Законодавство РФ (Федеральний закон В«Про ринок цінних паперівВ» і В«Стандарти емісії цінних паперів та реєстрації проспектів цінних паперів В») звільняє обеспечітеля від фізичного підписання договору забезпечення з кожним власником облігацій випуску. Фактом укладення такого договору є факт придбання облігації випуску. Встановлена ​​законом спрощена схема укладення договору (заснована на фактах оферти та акцепту) цілком зрозуміла і виправдана. При розміщенні облігацій коло набувачів може бути великий, і на підписання договору забезпечення з усіма набувачами необхідно буде затратити масу сил і часу. Крім того, при зміні власника облігацій (наприклад, в результаті перепродажу) фактично треба переукладати і договір забезпечення, так як відбувається зміна однієї зі сторін за договором. При перепродажу облігацій до нового власника переходять усі права, які з забезпечення.
Однак наявність підписаного договору між емітентом і обеспечітеля - обов'язкова умова. На практиці зустрічалися випадки, коли після державної реєстрації випуску облігацій обеспечітеля, бажаючи підвищити свій гонорар (черговий приклад В«бізнесу по-російськи В»в чистому вигляді), намагався відкликати або призупинити свої зобов'язання. Якщо до моменту виявлення такого В«непристойногоВ» поведінки одного з учасників облігаційної позики договір підписаний - дії обеспечітеля можна списати на чисто театральну фікцію. Припинення своїх зобов'язань за таким договором він може досягти тільки в судовому порядку. А от якщо такого договору немає (існували тільки
усні домовленості, і наміри обеспечітеля були підтверджені підписанням основних емісійних документів) - для емітента така поведінка загрожує дуже великими проблемами (Мінімальна з них - доведеться доплатити обеспечітеля, максимальна - шукати нового обеспечітеля і реєструвати зміни до емісійні документи).
У висновку можна відзначити, що облігації - фінансовий інструмент, який керівництво будь-якої компанії обов'язково повинно мати на увазі. Навіть якщо на сьогоднішній день питання організації
облігаційної позики для компанії занадто доріг або просто в силу певних причин не актуальний, в майбутньому ситуація може помінятися, і залучення позикових інвестицій шляхом випуску і розміщення облігацій стане для компанії одним з основних джерел фінансування бізнесу.
Список літератури
1. Аньшін В.М. Інвестиційний аналіз: навчально-практичний посібник. - М.: Справа, 2004
2. Бланк І.А.. Інвестиційний менеджмент. Навчальний курс. Київ, 2001
3. Інвестиції. Підручник з редакцією В.В. Ковальова, В.В. Іванова, В.А.Ляліна. Вид. В«ПроспектВ». Москва, 2003
4. Мазурова Т.В. Залучення інвестицій в акціонерне товариство шляхом організації облігаційної позики.// Акціонерний вісник. - 2006. - № 6 - с. 21-36