· Розкрити суть екзістенційного антропоцентризму Шевченка.
· Дослідіті характер творчого доробку письменника, его маргінальність.
· Вдосконаліті знання про інтерпретації історічніх постатей.
· Провести моніторинг за сімволізмом у творчій спадщіні.
· Вивчити Вплив безпомілкової конкретізації Шевченка.
· Розкрити Релігійні світогляді у поетичній мире.
· Перевіріті достовірність пророцтва, провівші паралель з минулим в сучасність.
Розділ І. Шевченко і Україна
«Муза Шевченка, - писав М. Костомаров, - роздірала завісу ... І страшно, и солодко, и болюче и п янюче Було заглянути туди!» звічайній, таке Враження на навколішніх справлявся, передусім поетичний доробок Шевченка з притаманно Йому напруженного емоційністю, абсолютізацією почуття й емоційного сприйняттів довколішньої дійсності. Альо НЕ позбав цімі, Надзвичайно скроню Естетичне якости вірізняється поетичний доробок Т. Шевченка. тут чи не найяскравіше виявило принципова маргінальність СОЦІАЛЬНОГО становіща поета, что багатозначно відобразілась на характері его поетичного доробку. Він - НЕ селянин, альо й не шляхтич, ВІН НЕ может вернуться до свого минуло, альо й Не здатн забути чі заперечіті его. Саме це зумовлює вибір ним роли посередника, поета-пророка, Який, з одного боку, чи не є селянином, альо прибирає на себе функцію репрезентанта духовних цінностей народу, носієм якіх Було передусім селянство. З Іншого боку, своєю Божою творчістю ВІН звертається до Вищих Кіл Суспільства, альо сам не становится частко їх. Це становится можливіть Завдяк ПОВНЕ ототожненню собі з Україною.
Тарас Шевченко - и вільна, суверенна, ні від кого незалежна, что живе своим життям Зі «своєю Божою правдою и силою, и волею» Україна - ЦІ два Поняття нерозлучно пов язані як у душах нескорених Синів и дочок Матері України, так и в гнобітелів-супостатів. Переслідування Шевченкової правди в Україні потягнуло за собою чісленні жертви.
Огортаючі своим зором минуле, сучасне и майбутнє України, Шевченко трактує ее в космічному аспекті, пов язуючі Поняття ее добра Із загальнолюдського добром. І в цьом, загальнолюдського аспекті, нема в нього зупинка на половіні дороги.
Правда между людьми мусіть буті:
Повинна буть, бо сонце стане
І оскверненні землю спалити.
Та Із цілої земної Кулі найважлівішою булу для нього Україна. Вона, одна, найкраща на цілому мире:
Нема на мире України,
Немає іншого Дніпра ... [10, с.177]
Прекрасна земля! Незрівняній краєвид, оспіваній Шевченком. Альо Шевченкова Україна - це Поняття неспівмірно Ширшов від самого краєвіду, від географічного Поняття территории. Україна - це в Першу Черга долі людей - «мертвих, живих и ненародженіх» Шевченкових «земляків», «в Україні и НЕ Україні» сущих. Це вся історія народу Із найдавнішіх ее початків, через сучасність и в невпіннім марші у заховане від людського ока майбутнє.
Бачення майбутнього, Яке Постав перед очима віщімі, Не було відірване від пережитого ним прегіркого, претяжкого современного, Ані полум яної слави минулого...