Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Законодавчі (представницькі) органи державної влади суб'єктів Російської Федерації

Реферат Законодавчі (представницькі) органи державної влади суб'єктів Російської Федерації





його функціональне призначення. Що ж стосується терміну «представницький», то він характеризує, насамперед, його природу і джерело освіти. Виборний орган створений для виконання основної функції - прийняття закону або законодавства. У прийнятих актах він повинен відображати потреби виборців, бути представником їх інтересів при вирішенні найбільш важливих питань життя регіону. Термін «представницький» означає лише те, що цей орган обраний народом і здійснює представницькі функції, є провідником інтересів населення регіонів.

Федеральний закон «Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації» визначає, що найменування законодавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації встановлюється конституцією (статутом) суб'єкта Російсько?? Федерації з урахуванням історичних, національних та інших традицій суб'єкта Російської Федерації (ч.2 ст.4). У суб'єктах Російської Федерації законодавчі органи називаються по-різному: в Республіці Північна Осетія-Аланія, Кабардино-Балкарської, Чеченської республіках - Парламент; в республіках Дагестан і Інгушетія - Народні Збори; в Республіці Адигея - Державна Рада-Хасе; в Республіці Калмикія - Народний Хурал (Парламент), в Астраханській області - Дума Астраханської області, в Карачаєво-Черкеської Республіці - Народні Збори (Парламент), в Ставропольському краї - Дума; у Волгоградській області, Ростовської області, Краснодарському краї - Законодавчі Збори і т.д.

Тут необхідно зазначити, що найменування законодавчих органів в республіках Північна Осетія-Аланія, Кабардино-Балкарська, Чеченська, Дагестан і Інгушетія не відповідають історичним, національним і іншим традиціям, як встановлено федеральним законодавством.

Наприклад, якщо звернутися в історичне минуле Чеченської Республіки, то звичайне право чеченців дає унікальну виставу про перший чеченському парламенті - Мехк-Кхел. Протягом століть Мекхі-Кхел регулював різні питання державного масштабу: конфлікти між різними чеченськими товариствами, з сусідніми народами або державою, питання віросповідання, необхідність обговорити і затвердити зміни до звичайному праві.

Народний форум в Балкарії називався Уллу Тёре - Великий або Верховний Тёре, малий або ущельскій Тёре - Гітчі Тёре; Аульський - Ель- Тёре. За твердженням доктора філологічних наук Х.Х. Малкондуева, вибори в Тёре проходили раз на сім років і відрізнялися високою демократичністю.

Вищими формами державного правління були: у Кабарде - Поради князів і УОРК, в Інгушетії - Мехк-Кxел, в Дагестані - Джамаат. Фундаментом політичного устрою цивільної громади у осетин був Нихас - народні збори, що мало багатоступеневу структуру. Верховний Нихас спирався на територіальну систему представницьких органів місцевого самоврядування - квартальні, загальносільські, колінні Нихас. Місцевий Нихас висував депутатів у народні збори наступного рівня. Легітимність народних зборів цивільної громади визначалася присутністю повноважних депутатських груп від трьох колін. Той же принцип дотримувався при формуванні ополчення і при виборах посередницького суду.

Деякі вчені справедливо відносять їх до вищих форм державного управління, на зборах розглядалися всі державні, кримінальні та цивільні питання, виносилися покарання, узаконювалися нові обряди і звичаї, вирішувалися питання війни і миру і т.д.

На основі проведеного аналізу історичних даних суб'єктів Російської Федерації (республік Північна Осетія-Аланія, Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія, Чеченська, Інгушетія, Дагестан) було б доцільно встановити найменування законодавчих органів у відповідності з історичними, національними та іншими традиціями даного суб'єкта Російської Федерації.

Федеральним законом «Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації» було віднесено повноваження по визначенню кількісного складу депутатів регіональних парламентів до виключного відання суб'єктів РФ (ч.3 ст.4 ). Дана норма змінена Федеральним законом від 05.04.2010 № 42-ФЗ і викладена в такій редакції: «Число депутатів законодавчого (представницького) органу державної влади суб'єкта Російської Федерації встановлюється конституцією (статутом) суб'єкта Російської Федерації (далі - встановлене число депутатів) і визначається в залежності від чисельності виборців, зареєстрованих на території суб'єкта Російської Федерації, яка набуде чинності з 1 серпня 2011 року.

Так, депутатів у Народних Зборах Республіки Дагестан - 72, Парламенті Кабардино-Балкарської Республіки - 110 депутатів, Народних Зборах (Парламенті) Карачаєво-Черкеської Республіки - 73, Парламенті Республіки Північна Осетія - Аланія - 75, Парламенті Чеченської Республіки - 41, Н...


Назад | сторінка 4 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Система органів державної влади суб'єктів Російської Федерації
  • Реферат на тему: Компетенції органів державної влади суб'єктів Російської Федерації і му ...
  • Реферат на тему: Роль Конституційних (статутних) судів в системі органів державної влади суб ...
  • Реферат на тему: Розгляд органів законодавчої влади суб'єктів Російської Федерації в сис ...
  • Реферат на тему: Повноваження Президента Російської Федерації і його місце в системі органів ...