іруя свій шлях. Вид прог-ия прояв-ся в думках-х іграх-фантазіях. Якщо в чол-х фан-х преоб-т жаль про бавовняні-м або страх перед буд-ім-це непродукт-е самопрг-ие. Продук-е самопрог-е сост-т у побудові реальних планів на шляху до дост-ю мети, в прод-му життєвому сценарії. Жиз-ий сценарій - своєрідна-ая прог-ма життя, до закл-ся в нас з дитинства. Берн указ-ет на 3 основних разруш-ля сценарію: світові котоклізми, психотерапія-ая раб-та, самост-е созн-е реш-ие змінити свій сценарій. Найважче самопорог-ті - наважитися порушити той спосіб життя, ко звичний для нас самих і для окруж-їх. 2.псіходрама-вед-ми явл ідеї імпров-ії, спонтанності та креативності. У ході психодрами клієнт-протагоніст за допомогою провідної групи-директора і уч-ів групи - вспомог-х В«яВ», програвання-т на сцені в Драматен-му дей-ії знач-е події свого життя, що мають від-ия до його проблемі. Директор відповім-т за те, як осущ-ся і пртек-т кожне заняття. Протогоніста психодрами вироб-т на сцені події зі свого життя. Вспом-е В«яВ» або уч-ки групи мають 3 осн фун-ії: 1. изоб-ють відсутність про-х реальних або вооб-х осіб, які мають від-е до протогоніста. 2. явл посеред-мі м/у директором і протогоніста. 3.випо-ють Соціотерапія-ую фун-ю. Допомагають прот-ту изоб-ть соб-ті межліч-е від-ия. Стр-ра психодрами: 1. фаза розігріву має аналит-е і діагнос-е цілі: необ-мо виявити і зібрати мат-ал про конф-ах і переживань власникам-х уч-ів психодрами. 2. фаза гри - має псіхокатарсіческіе мети, спос-т получ-ю нового емоції-го досвіду. 3. фаза обговорення має аналітико-коммуник-е мети, вона поз-ет інтегрується-ть нові перепа-ия, рассм їх з раціон-ої точки зору. Техніки психодрами: 1. обмін ролями-директор перед-т прот-гу перед-ть себе в ролі знач-го ін, викорис-я при цьому хар-е для нього движ-ия, слова. 2. Дублювати-ие - перед-ет Сіт-ю, коли директор або допом-е В«яВ» зовні вир-ють приховані чув-ва прот-та. Дубль гов-т про те, про що протогоніста в даній сит-ії сказати не може. 3. тих-ка дзеркала-коли прот-т оказ-ся не в сост-ии перед-ть свої перепа-ия, испол-я слова або дей-ия. Його може замінити вспомог-е В«яВ», кіт буде копір-ть вже відоме пов-е прот-та і спро-ся висловити його чув-ва так наче все дей-е від-т в дзеркалі. 4. тих-ка самопрезентації - поз-т прот-ту самост-о пред-ть на сцені себе і членів свого знач-го окр-ия так, як він їх восприн-т в дію-ти. 5. тих-ка самореал-ії - допоміг-т прот-ту з пом-ю нек-х допом-х В«яВ» изоб-ть в дей-ії актуальні плдани свого життя. 6. тих-ка презентації сноведеній - поз-т поср-му зображення снів-ий розширити розуміння внут-їй реальності чол-ка. 3. медитація - ісп-сякакодін з спос-ів релаксації і раз-ия лич-ти, по латині оз-ет В«рух до центруВ», тобто до ценру себе. Ство-ие на визна-й час обмеж-ся к-л джерелом раздр-ия (музика, собсв-друге дихання, слово). Така концентрація поз-ет саметно расслаб-я. Прин-пи медитації: 1. розслаблення. 2. спостереження. 3. нейтралітет. 4. аутогенне тренування - набір упр-ий, позв-х КОНР-ть і напр-ть взамід-ие нервової сис-ми, м'язів і домагатися укреп-ия здоров'я, вилікування Заболо-ий. Перед-т собою методику самовнуш-ия кіт поз-ет допомогою псих-х проц-в впливати на деят-ть органів. Запорука успіху-сама псих-а установка на успіх, необ-мо сосред-ся на своїх чув-ах і образах без звернення до волі. br/>
. Основні завдання псіхологав школі
Осн зад псих-га в школі явл псих-е за без-ие пед-ой деят-ти. Необ-мо вид-ть 2 страт-ии псих-ой деят-ти в школі: ПК та проектування. Проек-ие предпол-т прогнз-е будующей сит-ії на основі знання її псих-го міс-ия. Кон-е-рішення конк-х завдань у вже сформовану-ся сит-ії, допомога в адаптації до неї. Спец-ка роботи шк-го псих-га: 1. зміщений-ть ролі кл-та. 2. псих-г сам може вист-ть замовлення-му роботи над проб-ой. Практ-й псих-г спец-т, спос-й надати сприяння з-ие в псих-му за без-ії уч-но воспит-го процесу в уч. Закладі, у створенні каж-му реб-ку оптим-х ус-ий для раз-ия його лич-ти, пров-ть спец-ю роботу з реб-му. Квалифікаційний-ая хар-ка прак-го псих-га, у сфері народ-го про-ия перед-ет його готовність до виконан-ю слід-х фун-ий: 1. профил-ая - формую-е у пед-ів, дітей, рід-й, бажання пів-ся псих-ми знаннями в роботі або в інтер-х собсв-го раз-ия, створ-ие ус-ий для полноц-го раз-ия реб-ка. 2. діагност-я - псих-го-пед-е дослі-ие дітей у їх раз-ії, виявляючи-ие інд-х осб-й раз-ия, причин откл-ия в ньому. 3. розвинувши-а і психокоррек-я - активне пов-ие на процес формується-я лич-ти реб-ка. 4. консульт-я-консультую-е адмініст-ії, пед-ів, рід-їй по пит-му вибору уч. завед-ия і прогр-ми при поступ-ії до школи, профільні класи. Шк. псих-г осущ-т роботу в ніс-х напр-х: 1. в пед кол-ве: створ-е благоп-го клімату, діагностика та корекція конф-ів в об-ии, псих-е кон-ие і просв-е уч-ей. 2. робота з рід-ми: виявив-ие і кори-я рід-ко-дитяч-х від-ий, сімейне кон-ие. 3. робота з дітьми: визна-е готовності до школи, набл-е за Ад...