ної групи (спочатку - злодійський мова), створюваний з метою мовного відокремлення. Характеризується спеціальної (вузькопрофесійного) або своєрідно освоєної загальновживаною лексикою (Радянський енциклопедичний словник. М.: Радянська енциклопедія, 1989). p align="justify"> Молодіжний сленг поєднує в собі відтінки, властиві всім трьом перерахованим мовним різновидам, - експресивну забарвленість, відхилення від літературних норм, переосмислення лексики з метою мовного відокремлення, що підтверджує раніше висловлені припущення.
Якщо говорити про професійні жаргонах, то в мові моряків, музикантів і представників інших професійних груп присутні окремі арготизми як данина традиції; арго ж як такої поширений в злодійському середовищі і вживається при необхідності працівниками пенітенціарної системи.
И, нарешті, ще одне негативне явище сучасної російської мови - невиправдане вживання іноземних слів, що звучать з вуст політиків, журналістів, дикторів радіо і телебачення, зі сторінок періодичних видань, які ввірвалися в наш побут і повсякденне життя. Снікерси, памперси, саміти, фуршети і т.д. вначале ріжуть чутка, а потім приживаються і засмічують нашу мову. Коли мова йде про спеціальної термінології, то тут у наявності об'єктивні причини - розвиток науки і техніки, інформаційний вибух, поява нових понять, технологій і слів, їх позначають, які приходять з В«пріоритетноюВ» країни. Інша справа - засоби масової комунікації. p align="justify"> Якщо зазирнути у вітчизняну історію, те в ній існують три тимчасові іншомовні хвилі, захльостує Росію і принесли німецькі, французькі та англійські запозичення. Це петровсько-єкатерининський період, 20-е, післяреволюційні роки і, нарешті, сучасність. Але в усі часи знаходилися люди, які боролися за чистоту російської мови. М. В. Ломоносов і В. К. Тредіаковський пропонували калькувати іноземні слова, зробивши їх зрозумілими для російського вуха. В. В. Маяковський висміював В«фіаско, апогей і інші невідомі речіВ». p align="justify"> Почуття мови приходить до нас завдяки читанню великої літератури, створеної майстрами слова, будь то прозаїки або поети. Але, на жаль, молодь читає все менше і менше, та й книжкові прилавки завалені сьогодні в основному книгами, споживаними на В«гастрономічномуВ» рівні. p align="justify"> Для педагога мова - насамперед робочий інструмент, засіб донесення навчальної інформації до аудиторії, але це ще й засіб емоційного впливу і засіб виховання, в тому числі і формування мовної культури студентів.
Культура мови. Під культурою мови розуміється володіння мовними нормами вимови, наголосу і слововживання, а також уміння використовувати виразні мовні засоби в різних умовах спілкування відповідно до його метою і змістом.
Культура мови як наука - мовознавча дисципліна, що займається вивченням і вдосконаленням мови як знаряддя культури, однак поле її додатки - мовні явища і сфери, що не входять в канон літературної мови і систему літературних норм (просторіччя, побутово- розмовна мова, діалекти, жаргони, професіоналізми). Деякі з них згадувалися на початку даного розділу. p align="justify"> Мова має не тільки просторові, але і тимчасові координати. Він змінюється разом з соціально-історичною та науково-технічним розвитком суспільства: одні поняття застарівають, стають архаїзмами, являються нові поняття і неологізми, тобто слова, їх позначають. Відбуваються стилістичні переміщення та зрушення, пов'язані з впровадженням у наше життя засобів масової комунікації та інформації. Відбувається В«перетіканняВ» іноземних слів без перекладу з мови в мову у зв'язку з активізацією міжнародних зв'язків. Такі слова, як В«супутникВ», В«гласністьВ», В«перебудоваВ», В«думаВ», без зміни і калькування, вписуються в мовами народів світу. Про повінь російської мови іноземними словами говорилося вище. При цьому слід зазначити, що їх постійне вживання робить зрештою ці слова звичними. Сьогодні такі слова, як В«спонсорВ», В«кліпВ», В«ваучерВ», В«брифінгВ», вже нікого не дивують. p align="justify"> Проте літературна мова має залишатися самобутнім, живим, багатим і точним, передаючи всі відтінки смислів, закладених в слова. Культура мови - показник культури нації, а мова - одне з її доданків, її фундамент, засіб людського спілкування, вираження думок і почуттів, інструмент літератури, виховання та освіти. p align="justify"> Говорячи про літературні нормах, не можна не сказати про дві крайнощі, їх стосуються. Перша - це пуризм, неприйняття змін і нововведень у мові. Друга - нормалізаторство, тобто схиляння перед стихією мови, що веде до розмитості мовних нормативів.
Найважливіше завдання - утримувати літературну мову на досягнутому рівні сучасної культури і книжково-писемної традиції і разом з тим не допускати її відриву від живих витоків національного російської мови. Норма тоб...
