III в. продовжував бути дієвим не тільки традиційний графічний момент (російське г) для латинських та інших західноєвропейських [g], [h], а й фактор мовний: широке поширення в російській мові [?] і переважання його в соціально-груповому та діалектному вживанні.
Отже, латинське [h] передається в російській мові за допомогою г: Гуссен, геморой, гіперік, гурія, гідрагог, горизонтальний, гідрографія, гідролог, гігрометр, гидравлик, гігроскопи, герметичний, Героїди, герметик, гідродинаміка , гідромантія, гідрометр, Герон, героїня, габіт, гармонійний.
Оскільки російська г відповідала латинської h, то варіантів тут значно менше, в грецизми вони були представлені ширше (див. главу II).
Відзначено шість випадків варіантності: гідрагогіческій - ідрагогічний, гіпотетичний - іпотетіческі, гігрометри, ігрометрія, гігрометр, ігрометр, гідролог - ідролог. Подібну варіантність можна пояснити лише впливом з боку грецизмів.
Латинське g передається також російською г: грації, глория, глоса, гратуляції, Гратіс, градація, герундія, галліцизм, геркулес, гети, глобус, вулгата, галиматья, Август, аборигени, атологіческій, Ангуло, агресор , агрикультура.
Що стосується латинізмів з чергуванням б / в, то зустрілося всього п'ять таких випадків, які також можуть бути пояснені впливом з боку грецизмів: вакханалія - ??бакханали, вакханалія - ??бакханалія, вуколіческій - буколічний, авват - абат, валіста - баллист, вакханка - бакханка, вісмут - бісмут.
Чергування спостерігається також у групі латинізмів з елементом th, які так само, як і грецизми оформляються за правилами рейхлінова (ф) або Еразмова (т) читання: атеїзм - афеизма, атеїст - афеіста, антропологія - анфропологія , анфологія - антологія.
Варіанти з чергуванням с / з в латинізмами представлені рідше, ніж в грецизми. Нам зустрілося всього 4 прикладу: глобус - Глобоза, васал - Ваза, базальт - басалт, бальзамін - балсамен.
Нам зустрілося також два випадки чергування г / ж: геній - жени, алгебра - алжебра. Подібні чергування можна пояснити аналогическим впливом історичних чергувань в російській мові, висхідних до першої палаталізації в спільнослов'янської мовою. СР: книга - книжечка, ворог - ворожий, нога - ніжок і т.п.
Латинські імена на-tio оформлялися через морфему-субститут-ція: афектація, візитація, аберація, абдикації, аббревіація, амбіція, акція, амуніція, альтерація, армістіція, аргументація, апробація, версифікація, вегетація, адміністрація , ассігніція та ін
Цей універсальний спосіб оформлення аналогического поширився в російській мові і на ряд імен з кінцевим-s основи (лат.-sio,-sionem): діфференсія (лат.: differens) замість очікуваного дифференция. З іншого боку, слово ваканція (лат.: vacatio) змінилося в вакансія. Подібна форма, мабуть, виникла під впливом латинських форм на-ns.
Отже, фонетична адаптація латинізмів в російській мові XVIII століття здійснювалася під впливом грецизмів, про що свідчать подібні варіанти латинізмів, засновані на особливості передачі в російській мові приголосних g і h, v і b, z і s, t і ph.
У морфологічної адаптації латинізмів, як і в адаптації грецизмів, головну роль грав ім. пад. ед.ч.
Без будь-яких змін відбувалося морфо...
