основном Завдяк спріятлівій погоді. У ГРОМАДЯНСЬКА войну флот Цезаря БУВ набагато слабкішій за флот республіканців. Командні складом Легіону були військові трибуни и центуріоні. Трибуни, в кількості шести на ЛЕГІОН, походили зазвічай зі всаднического стану. Зважаючі на їх молодість и недосвідченість Цезар не особливо довіряв Їм, и того в его армії смороду НЕ корістуваліся старимо правом командуваті по черзі течение двух місяців легіоном. Центуріоні виходим з рядових, что відрізніліся хоробрістю, старанністю и знань із технічної. Центуріон командував центурією, тобто однією шістдесяти Легіону. Роль їх булу вельми Важлива, и Цезар часто отмечает особливі заслуги ОКРЕМЕ з них. Проти смороду Взагалі не могли делать трибунами. Найближче помічнікамі правителя провінції и головнокомандуючого, окрім Військових трібунів, були квестор и легати, неодмінно з сенаторського стану. Квестор завідував військовою касою и всією фінансовою Частинами, но у разі спожи на него покладаю и чисто військові обов язки, як, например, командування легіоном. Військо Цезар Руху очень Швидко і Цьом в значній мірі Було зобов язано своими успіхамі. У авангарді Йшла звічайна кіннота у супроводі легкоозброєніх. ПЕРЕДОВІ зажени цього авангарду вісілалі ОКРЕМЕ розвідніків. Легіоні звічайна Руху так, что за шкірних з них йшов его обоз; но если ворог БУВ около, то обоз поміщався у середіні Всього війська, причому около двох третина війська йшлі Попереду, а одна третина утворювала ар єргард; звічайна ар єргардну службу несли молоді солдати. У последнего випадка військо називаєся готуємо до бою. Битва починает більшою Частинами з правого флангу, де звічайна поміщався найхоробрішій ЛЕГІОН Цезаря, десятий. На ворога йшлі рівнім кроком, Який потім переходити в збіглій. Спочатку пускали списи, а потім бралися за мечі и прагнулі відтісніті ворога в рукопашному бою. Взагалі Цезар вважаться за краще сам атакуваті ворога.
Військові заслуги Цезаря в 50-і роки позитивно вплінулі на его репутацію в Риме. Его політичний супротивник Цицерон в одній з офіційніх промов візнає: «Чі можу я буті ворогом того, Чиї листи, чуйна про нього и кур'єри всякий день радують слух мій НЕ чуванімі досі Назв племен, народностей и місцевостей?» [37, с. 22].
РОЗДІЛ II. Юлій ЦЕЗАР ЯК Перетворювач Суспільства
правления Цезаря (49-44 рр.) стало Важлива етапом в римській історії і забезпечен Перехід від республіканської до імперської форми правления. Цезар Створив режим, Який БУВ дере, спеціфічною формою римської ВІЙСЬКОВОЇ монархії, перехідною формою власти, яка мала РІСД як РЕСПУБЛІКИ, так и імперії, альо НЕ булу в чистому виде ні тім, ні іншім.
Провідну роль у функціонуванні цього режиму гравер его глава - військово-політичний лідер, Надзвичайні повноваження которого підкреслювалі его Незвичайна статус, а чісленні почесті малі на меті ідеологічне и релігійне обґрунтування его права на верховну владу. Це булу Справжня військова диктатура, одягніть в республіканську Оболонков. Чи не только плебс, но и сенат залежався від Цезаря и вімушеній БУВ зважаті на него. «Головною опорою нового режиму булу наймана армія, но Цезар прагнув представіті собі демократичним діячем и Додати своїй диктатурі популярний характер, что віявілося в его політіці СОЦІАЛЬНОГО лавірування и загравання з народніми масами» [10, с.56].
Юлій Гай Цезар починает свою політічну кар'єру як ТИПОВИЙ демократ. Домігшісь свого избрания консулом в 59 р. до н. е., ВІН провів аграрний закон, за Яким колішні ветерани Помпея булі наділені земельними ділянкамі. Однак для втілення в життя цього законопроекту Цезар БУВ змушеній діяті в обхід Сенату, відхілівші вето народніх трібунів. Того ж 59 р. до н. е. Цезар провів ще одне аграрний закон, за Яким Переважно право на Отримання землі з суспільних ФОНДІВ малі батюшки, что утрімувалі 3-х і більше дітей (таких в Италии Було 20000). Одночасно консул обмеже права провінційніх намісніків, забезпечуючі ЦІМ Популярність и підтрімку місцевого населення.
Тепер Цезареві Було потрібне військо. ВІН домагаючись, щоб его призначе намісніком у Галлію (на 5 років). Альо оскількі Галлію ще треба Було завоюваті, Сенат Дозволи Цезареві набраті армію. Галлія булу підкорена и у 57 р. до н. є. проголошу Римське провінцією. У 54-51 рр. до н. е. Цезар з 60000-ним військом придушити 300-Тисячний повстання галлів, тоді ж Було підкорено 300 племен, узято штурмом 800 міст. «Золото значний впало у ціні и продавати в Риме просто на фунти» [21, с.344].
Сенат, побоюючісь авторитету Цезаря, Вимагаю від него розпуску війська. После відмові Сенаторі оголосілі полководця ворогом Вітчизни и доручили Помпею набраті армію для Боротьба з Цезарем. До 45 р. до н. е. Цезареві довелося вести Війни проти Помпея, его Синів, Мітрідатового сина Фарнака (Последний БУВ Розбитий за...