проживають в Петербурзі англійські, голландські та гамбургські торговці подали Катерині I чолобитну, в якій висловлювали, що високі мита вкрай стискують торгівлю і унеможливлюють привезення іноземних товарів, внаслідок чого знижується і митний дохід. Їх клопотання було задоволено.
Новий етап розвитку митного законодавства припав на періоди царювання Єлизавети Петрівни і Петра III. Російська держава до цього часу в економічному відношенні залишалося роздробленим на безліч дрібних областей, в кожній з них стягувалися мита з продаваних і привезених для продажу товарів.
Найважливішим заходом в області митної політики за царювання Єлизавети Петрівни стала ліквідація митних обмежень усередині країни. Російська держава, політичне становлення якого відбулося ще XV-XVI століттях, в економічному відношенні до середини XVIII століття залишалося роздробленим. У кожній губернії стягувалися провізні і торгові мита. Крім «митов», «перевозів», «мотовщіни» та ін. Існувало безліч всяких «дріб'язкових зборів», сильно обмежували внутрішню торгівлю.
Авторам давно назрілої реформи став граф П.І.Шувалов, що запропонував сміливий проект досконалої скасування внутрішніх митних зборів. Його доповідь, схвалений Сенатом, ліг в основу найвищого Маніфесту від 20 грудня 1753. У 1753-1754 роках внутрішні мита, а також всі 17 «дріб'язкових зборів» були замінені однакової митом на кордонах держави, що стягувалася з усіх ввезених і вивезених товарів у сумі 13 копійок з рубля вартості.
У цей період в Росії почали укріплювати державні кордони. На заході Російської держави їх охорону здійснювали регулярні війська, зосереджені в 11 морських і 4 сухопутних фортецях. Навколо фортець була створена ланцюг форпостів, для протидії безмитне провезення товарів по великих дорогах організовувалися застави, спеціальним роз'їздів доручалося захоплювати контрабандистів з конфіскацією у них всіх незаконно провозяться товарів. У 1754 році був заснований Корпус прикордонної варти і служба митних об'їждчиків. У 1782 році була створена митна прикордонна варта в західних губерніях.
Друга половина XVIII століття знаменувало собою завершення митної реформи і перехід до здійснення митних формальностей на основі досвіду Європейських держав і особливостей Російської економіки.
Перший Російський митний статут 1755 поклав початок цивілізованого підходу до вирішення завдань митної справи та формуванню митної політики. Видання цього документа було прогресивним кроком у законодавчої системи Росії і мало економічне, фінансове та політичне значення. Прийняті в ньому постанови відкрили можливості переміщення товарів по території Російської імперії, сприяли зміцненню Російського ринку і розвитку внутрішньої зовнішньої торгівлі.
Прийняття цього статуту скасовувало дію всіх раніше виданих документів, пов'язаних з правилами торгівлі та сплати мит. У статуті розглядається порядок зовнішньої торгівлі та обов'язки митниці. У ньому говорилося, що він виданий в інтересах народу і полегшення його життя. Згідно зі статутом, в Росії були ліквідовані всі внутрішні митниці та скасовувалися пов'язані з ними 17 мит. Статутом на ярмарках для розбору купецьких суперечок вводився суд, який повинен був розбирати справу по справедливості і захищати купців від образ і утисків.
Новим стало запровадження паспортної системи для торгових людей. Іноземні купці, що записалися в Російське купецтво і в вічне підданство, користувалися правами громадян Росії. 29 квітня 1757 відбулося затвердження нового митного тарифу. У іменному указі імператриці Єлизавети Петрівни від 29 квітня 1757 зазначалося, що по закінченні 26 років після видання тарифу 1731 «багато іноземні товари знову привозяться, а також російські відвозяться, яких у самому тарифі і іменувалися».
Митний тариф 1757 був протекціоністським, що відповідало настроєм Єлизавети Петрівни та її наближених, в їх прагненні вчиненні систематичного покровительства всього національного.
У період царювання Катерини II проводиться лібералізація митної політики. У митному тарифі 1766 ставки мит були знижені, митне оподаткування здійснювалося за ставками від 12 до 30%. Відповідно до митним тарифом 1782 більшість ввезених товарів звільняється від митного оподаткування, а ставки мита на інші товари знижуються до 10%.
Відмінною особливістю митної справи Катерини II було те, що воно розвивалося з опорою на громадську думку - десятки записок подаються імператриці з митної тематики, авторами яких були не тільки видатні люди свого часу (М.В.Ломоносов, А. А. Вяземського, А.Р.Воронцов, А.А.Безбородко, Г.Р.Державин, А.Н.Радищев та ін.), а й численні представники з торгово-промислової середовища.
У 1763 році при дворі була заснована комісія з коме...