о не зареєстрованої найменування місця походження товару правовласника бути не може. Що стосується самої попереджувального маркування, то вона будь-якої реєстрації не підлягає і її правовласник, законні права якого були б при цьому порушені, відсутня ».
Таким чином, можна зробити висновок про те, що за 16 років з моменту набрання чинності чинного КК РФ норма про незаконне використання товарного знаку і попереджувального маркування зазнала суттєвих змін. По-перше, була додана ч. 3 ст. 180 КК РФ, яка передбачає відповідальність за вчинення аналізованих діянь групою осіб за попередньою змовою або організованою групою. По-друге, були збільшені верхні межі санкцій: збільшено покарання у вигляді штрафу, обов'язкових робіт, а також у вигляді позбавлення волі за злочин, передбачений ч. 3 ст. 180 КК РФ. Злочини, вчинені групою осіб за попередньою змовою або організованою групою були віднесені до категорії тяжких.
1.3 Кримінальна відповідальність за незаконне використання товарного знаку за законодавством зарубіжних країн
Звернемося до досвіду зарубіжних держав з питання встановлення кримінальної відповідальності за незаконне використання товарного знака та інших засобів індивідуалізації.
Як зазначає В.М. Додонов, в даний час склад цього злочину є в кримінальному законодавстві майже всіх країн світу. При цьому безпосередньо в кримінальних кодексах і законах відповідні норми містяться в країнах СНД і Балтії, республіках колишньої Югославії, Болгарії, Бразилії, Угорщини, Венесуелі, В'єтнамі, Гватемалі, Данії, Замбії, Іспанії, Італії, Канаді, КНР, Колумбії, Кот-д Івуарі, Мавританії, на Мальті, Нідерландах, Перу, Сальвадорі, США, Таїланді, на Філіппінах. В інших державах вони включаються в закони про конкуренцію або в закони про товарні знаки (Німеччина, Мексика, Японія).
Спочатку розглянемо кримінальну відповідальність за незаконне використання товарного знака в країнах пострадянського простору, зокрема в державах-учасницях або колишніх учасницях СНД, так як при розробці кримінального законодавства держав Співдружності, активно використовувався Модельний Кримінальний кодекс. Модельний Кримінальний кодекс являє собою рекомендаційний законодавчий акт, прийнятий 17 лютого 1996 Постановою Міжпарламентської асамблеї держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав.
Так, вищевказаний законодавчий акт містив у собі ст. 267, в якій говорилося: «Незаконне використання чужого товарного знака, знака обслуговування, фірмового найменування, найменування місця походження товарів, маркування товару конкурента або схожих з ними позначень для однорідних товарів або послуг, якщо це діяння заподіяло великий збиток, - злочин невеликої тяжкості».
Звернемося до кримінального законодавства України. Чинний КК України в розділі 7 «Злочини у сфері господарської діяльності» містить статтю 229 «Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару». Звернемо увагу на те, що КК України серед предметів злочину містить «фірмове найменування», яке в нашій країні кримінально-правового захисту на даний момент не має.
Частина 1 ст. 229 КК України передбачає відповідальність за «незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі». У примітці до цієї статті законодавець вказує, що «матеріальна шкода вважається заподіяною у значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян ». Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 229 КК України кваліфікуючими ознаками даного складу злочину є його вчинення повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або із заподіянням матеріального збитку у великому розмірі, а також вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. Цікаво, що на сьогоднішній день найжорсткішою санкцією за вчинення злочину, передбаченого ст. 229 КК, українське кримінальне законодавство називає штраф з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення і позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Кримінальний кодекс Грузії передбачає відповідальність не тільки за незаконне використання товарного знака, а й е...