алізації цього виробу на ринку в заданих обсягах. Слід також враховувати форми і методи технічного обслуговування, наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д. У результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бути прийняті наступні рішення:
· зміна складу, структури застосовуваних, комплектуючих виробів чи конструкції продукції;
· зміна порядку проектування продукції;
· зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, зберігання, упакування, транспортування, монтажу;
· зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту, цін на запасні частини;
· зміна порядку реалізації продукції на ринку;
· зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції;
· зміна структури та обсягів коопераційних поставок при виробництві продукції і цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників;
· зміна системи стимулювання постачальників;
· зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції.
Принципи та методи оцінки конкурентоспроможності можуть бути використані для обгрунтування прийнятих рішень при:
o комплексному вивченні ринку і виборі напрямів комерційної діяльності підприємства;
o розробці заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції;
o оцінці перспектив продажу конкретних виробів і формуванні структури продажів;
o розробці пропозицій щодо розвитку виробничого потенціалу підприємства;
o контролі якості продукції;
o встановленні цін на продукцію;
o відборі продукції при покупці через тендери і торги;
o атестації продукції;
o підготовці технічних завдань по створенню нових зразків продукції;
o вирішенні питання про включення в експортну програму і зняття продукції з експорту, або її модернізації;
o підготовка інформації для реклами продукції;
o вирішенні питання про доцільність патентування й підтримки патенту в дії;
o розробці заходів щодо стимулювання розробників і постачальників.
Оцінка конкурентоспроможності ґрунтується на порівнянні характеристик аналізованої продукції з конкретною потребою і виявленні їх відповідності один одному. Для об'єктивної оцінки необхідно використовувати ті самі критерії, якими оперує споживач, обираючи товар на ринку. Отже, повинна бути вирішена задача визначення номенклатури параметрів, що підлягають аналізу та суттєвих з точки зору споживача. Номенклатура параметрів, використовуваних при оцінці конкурентоспроможності, включає дві узагальнюючі групи: параметрів якості (технічних) і економічних параметрів.
До групи технічних відносяться параметри потреби, які характеризують зміст цієї потреби та умови її задоволення. До них відносяться:
· параметри призначення;
· ергономічні параметри;
· естетичні параметри;
· нормативні параметри.
Параметри призначення характеризують області застосування продукції та функції, які вона призначена виконувати. За ними можна судити про зміст корисного ефекту, що досягається за допомогою застосування даної продукції в конкретних умовах споживання.
Параметри призначення поділяються:
· на класифікаційні параметри, що характеризують приналежність продукції до певного класу і використовувані при оцінці тільки на етапі вибору області застосування продукції і товарів - конкурентів, вони служать базою для подальшого аналізу і в подальших розрахунках не беруть участь (приклад: швидкість обертання);
· параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень, використовуваних при розробці та виготовленні продукції (наприклад, продуктивність верстата, точність і швидкість спрацьовування вимірювальних приладів, обсяг пам'яті для ЕОМ), вони можуть бути і одночасно й класифікаційними ;
· конструктивні параметри, що характеризують основні проектно-конструкторські рішення, використані при розробці і виробництві вироби (склад виробу, його структура, розміри, вага), окремі параметри також можуть служити цілям класифікації;
· ергономічні параметри, що характеризують продукцію з погляду її відповідності властивостям людського організму при виконанні трудових операцій або спожива...
