т в окремих країнах. У всіх подібних випадках фірма може отримати додатковий прибуток за рахунок збільшення обсягів продажів на зарубіжних ринках, що є глобальною метою такої підприємницької діяльності.
Таким чином, основним мотивом здійснення непрямого експорту є поліпшення результатів підприємницької діяльності за наявності обмежених ресурсів і мінімальному обсязі інвестицій. При цьому фірма повинна володіти досвідом експортної діяльності, а політичний і економічний ризик повинен бути мінімальним. Разом з тим непрямому експорту притаманні і деякі недоліки.
Недоліки непрямого експорту
Здійснюючи непрямий експорт, фірма втрачає контроль над політикою розподілу і просування товару на окремому зовнішньому ринку, а також вона не може забезпечити найбільш прийнятну цінову політику у всіх країнах. Фірма може певною мірою здійснювати контроль тільки за реалізацією окремих елементів товарної політики.
Зазначені недоліки в реалізації комплексу міжнародного маркетингу можуть складатися насамперед у використанні не цілком прийнятних каналів розподілу на зовнішніх ринках, здійсненні на низькому рівні сервісного обслуговування, у встановленні занижених або завищених цін на товари, відсутності належних комунікацій і ефективного стимулювання продажів. Крім того, здійснюючи непрямий експорт, фірма втрачає безпосередній контакт з потенційними покупцями та споживачами товару. А це не дозволяє їй виявити ставлення до товару, визначити реальні потреби в ньому, а також встановити можливі зміни в запитах і потребах в товарі в майбутньому. Це може призвести до того, що фірма не зможе повною мірою використовувати свої маркетингові можливості на зарубіжних ринках.
Переваги прямого експорту
Здійснюючи прямий експорт товарів і послуг, фірма створює для себе ряд переваг в порівнянні з непрямим експортом. До таких переваг належать:
- можливість встановлення безпосередніх контактів з потенційними покупцями та споживачами експортного товару;
- створення каналів розподілу експортного товару більш низького рівня;
- можливість забезпечення більш високого рівня організації продажів і сервісного обслуговування;
- отримання більш повної інформації про стан окремого зовнішнього ринку, запитах і потребах споживачів;
- можливість реалізації на більш високому рівні міжнародного маркетингу.
Недоліки прямого експорту
Розширення що раніше не знайомої роботи (вибір ринків, виконання логістичних функцій, нестача торгового досвіду у сфері міжнародної торгівлі може призвести до зростання витрат, компанія-експортер приймає на себе всі ризики, породжувані якими змінами [5, с.89].
2) Франчайзинг, як і експорт, - це досить простий і ефективний спосіб виходу на зовнішні ринки. У даному випадку підприємство (франчайзер) надає право використовувати свою виробничу технологію, торгову марку і патент іншому підприємству (франчайзі), що знаходиться на території іноземної держави. Крім цього франчайзер забезпечує технічну підтримку, допомогу в організації маркетингової діяльності і в ряді випадків навчання персоналу. У відповідь франчайзер отримує плату. Причиною використання системи франчайзингу є можливість вийти на зовнішні ринки з мінімальним ризиком і мінімальними витратами.
Можна відзначити ряд переваг франчайзингу перед експортом. Франчайзинг надає ширші можливості контролю над збутом товарів і вимагає невеликих капітальних витрат. Так само як і експорт, франчайзинг менш ризикований, ніж прямі іноземні інвестиції, оскільки дає більше гнучкості при відході з ринку у разі відсутності прибутку. Але в порівнянні з прямими іноземними інвестиціями франчайзинг, звичайно, дає менше контролю. Якщо франчайзі не виконує умови контракту, то все, що може зробити франчайзер - це загрожувати розірвати угоду. Нарешті, якщо франчайзер вирішує розірвати контракт, він не тільки може втратити контроль, а й створити сильного конкурента на зовнішньому ринку, що утруднить його самостійний збут на цьому ринку.
3) Спільні підприємства (далі - СП) часто створюються для виходу на зарубіжний ринок, коли компанія вирішує об'єднатися зі своїм зарубіжним партнером, розділивши права власності та контроль за діяльністю цього підприємства. У світовій практиці є безліч прикладів об'єднання відомих фірм і корпорацій для освоєння нових ринків та отримання конкурентних переваг. Так, наприклад, щоб проникнути на європейський ринок електроніки, американський виробник побутової техніки Whirlpool придбав 53% акцій голландського концерну Philips. Procter and Gamble організував спільне підприємство з виробництва дитячих підгузників зі своїм колишнім конкурентом, італ...
