я рішень.
М. Вудкок і Д. Френсіс виділяють чотири рівня прийняття рішень, для кожного з яких потрібні певні управлінські навички: рутинний, селективний, адаптаційний, інноваційний.
Перший рівень - рутинний. Рішення, що приймаються на цьому рівні, являють собою звичайні рутинні рішення. Як правило, у менеджера є певна програма, як розпізнати ситуацію, яке рішення прийняти. У цьому випадку менеджер поводиться, як комп'ютер. Функція його полягає в тому, щоб відчути та ідентифікувати ситуацію, а після цього взяти на себе відповідальність за початок певних дій. Керівник повинен володіти чуттям, вірно трактувати наявні вказівки на ту чи іншу ситуацію, діяти логічно, приймати вірні рішення, проявляти рішучість, забезпечувати ефективні дії в потрібний час. Цей рівень не вимагає творчого підходу, так як всі дії і процедури заздалегідь запропоновані.
Другий рівень - селективний. Цей рівень вже вимагає ініціативи і свободи дій, але лише в певних межах. Перед менеджером стоїть цілий коло можливих рішень, і його завдання полягає в тому, щоб оцінити достоїнства таких рішень і вибрати з деякого числа добре відпрацьованих альтернативних наборів дій ті, які найкраще підходять до даної проблеми. Успіх і результативність залежать від здатності менеджера вибрати напрямок дій.
Третій рівень - адаптаційний. Менеджер повинен виробити рішення, яке може бути абсолютно новим. Перед керівником - якийсь набір перевірених можливостей і деякі нові ідеї. Тільки особиста ініціатива і здатність зробити прорив у невідоме можуть визначити успіх діяльності менеджера. Четвертий рівень, найскладніший, - інноваційний. На цьому рівні вирішуються найбільш складні проблеми. З боку менеджера потрібно абсолютно новий підхід. Це може бути пошук вирішення проблеми, яку раніше погано зрозуміли або для вирішення якої потрібні нові уявлення і методи. Керівник повинен вміти знаходити способи розуміння зовсім несподіваних і непередбачуваних проблем, розвивати в собі вміння і здатність мислити по-новому. Найбільш сучасні і важкі проблеми можуть зажадати для свого рішення створення нової галузі науки або технології.
. 5 Оптимізація управлінських рішень
Найбільш поширеними методами оптимізації управлінських рішень є:
математичне моделювання;
метод експертних оцінок;
метод мозкового штурму (мозкова атака);
теорія ігор.
Математичне моделювання застосовують у тих випадках, коли управлінське рішення приймається на основі великої цифрової інформації, яка може бути легко формалізована. Широке використання математичних моделей дозволяє дати кількісну характеристику проблеми і знайти оптимальний варіант її вирішення.
Методи експертних оцінок застосовуються в тих випадках, коли завдання повністю або частково не піддається формалізації і не може бути вирішена математичними методами.
Метод експертних оцінок являє собою дослідження складних спеціальних питань на стадії вироблення управлінського рішення особами, що володіють спеціальними знаннями і досвідом, з метою отримання висновків, думок, рекомендацій та оцінок. Експертний висновок оформляється у вигляді документа, в якому фіксуються хід дослідження і його підсумки. У вступі вказується: хто, де, коли і в зв'язку, з чим організовує і проводить експертизу. Далі фіксується об'єкт експертизи, вказуються методи, застосовані для дослідження, і отримані в результаті дослідження дані. У заключній частині містяться висновки, рекомендації та практичні заходи, пропоновані експертами.
Найбільш ефективним є застосування методу експертних оцінок при аналізі складних процесів, що мають в основному якісні характеристики, при прогнозуванні тенденцій розвитку торгової системи, при оцінці альтернативних варіантів рішення.
Метод мозкового штурму (мозкова атака) застосовується в тих випадках, коли є мінімум інформації про розв'язуваної проблеми і встановлені стислі терміни для її вирішення. Тоді запрошуються фахівці, що мають відношення до даної проблеми, їм пропонується брати участь у форсованому обговоренні її вирішення. При цьому суворо дотримуються наступні правила:
всі висловлюються по черзі;
говорять лише тоді, коли можуть запропонувати нову ідею;
висловлювання не критикуються і не засуджуються;
всі пропозиції фіксуються.
Зазвичай цей спосіб дозволяє швидко і правильно вирішити виниклу проблему.
Різновидом методу мозкового штурму є думка журі. Суть цього методу полягає в тому, що до обговорення проблеми залучаються фахівці різних сфер діяльності, які вз...