Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Повноваження власти як фундаментальний принцип организации и ДІЯЛЬНОСТІ державного апарату

Реферат Повноваження власти як фундаментальний принцип организации и ДІЯЛЬНОСТІ державного апарату





вчення історії вчення про поділ государственной власти з антічної епохи [1. С.5]. Давньогрецькі Філософи Першів помітілі, что для КРАЩА Функціонування єдиної государственной власти нужно, щоб вона булу розподілена между державн органами и віражала Захоплення різніх верств населення, но при цьом булу Єдиною в досягненні загально блага. [10. С.66]

засновника вчення про поділ государственной власти є Античні Вчені-Мислителі Платон, Арістотель, Полібій .Міслітелі антічності намагаліся віявіті зв'язки и взаємодії между правом и державною володію, Які б забезпечувалі гармонійне Функціонування Суспільства тієї чи Іншої

проти, Античні и в Поняття поділу Влад не Вкладай того СЕНС, Який характерних для цього Поняття сегодня. Говорячі про поділ власти, смороду, малі на увазі принцип рівної участия всех зацікавленіх сторон в управлінні державою Платон, досліджуючі державно-правові отношения походження, апарат І ФУНКЦІЇ держав, поділяє їх за формою.

У Основі его класіфікації держав лежить принцип розмежування власти одного , окремої групи або більшості .

Аристотель поділяє держави на три правильних и трьох неправильної форми. Аристотель чіткіше й послідовніше Платона, розрізняв между собою трьох елементи Усякеє державного ладу: перший - законодавчий орган про справи держави, другий - магістратурі, третій - судові органи Альо, незважаючі на ті, что названі «три елементи и складають у Аристотеля основу кожної з форм державного влаштую та самє відмінність ОКРЕМЕ форм державного ладу обумовлено різною організацією шкірного з ціх елементів проти ЦІ елементи, характеризуються в Вчені Арістотеля не як Різні власти, що не як відносно самостійні вияви єдиної государственной власти, тобто НЕ з позіцій поділу власти, а швідше як формотворчих елементи. [6.с.164] Якби Аристотель виходим з Ідеї поділу власти, ВІН МАВ бі Сказати, что Різниця ОКРЕМЕ форм державного ладу обумовлено НЕ только и не Стільки різної організацією шкірного з ціх елементів, но Перш за все, характером отношений между Даними елементами, способом їх взаємозв'язків между собою, формою и мірою їх співучасті в реализации всієї сукупності Владніл повноважень держави в цілому. Альо Аристотель в даного випадка говорити не про трьох елєменти государственной власти, а про трьох елєменти государственной форми

На его мнение, правильна форма держави - поліття, вібірає Найкраще від монархічної и Демократичної форм держави, вона враховує Захоплення як народу так и арістократії. Таким чином, Аристотель Хотів обмежіті владу монарха и вберегтись від его сваволі підданіх. [6.с.165]

Новий шлях у досліджені проблем політико-правових и функціональніх отношений у державній власти відкріває Полібій. У его вченні про державу велика увага пріділяється вірішенню питання про виключення свавілля з боці власти до підданіх, а такоже попередження Виникнення конфлікту между гілкамі власти. Вірішіті це Завдання, на его мнение, можна путем урівноваження гілок государственной власти. Полібій, візнавав Шість основних форм держави: царство, тіранія, арістократія, олігархія, демократія, охлократія, и вважать, что Кожна з них з причини своих недоліків может перетворюватіся на свою протілежність. Віходячі з цього, ВІН Робить Висновок что досконалою формою держави нужно Визнати таку державу, в Якій з'єднуються Особливостігри всех форм держави, головні перевага подобной форми держави, ВІН вважать, что вона є більш стійкою чем, Інші форми держави. Всі ЦІ ознакой держави ВІН бачив у державі римлян, в Якій, на его мнение, - державна влада розділена между консулами, Сенатом и народом.

У вченні Полібія особливую Рамус пріділено сенату и демократии. Сенат, як законодавчий орган и народ, Який бере доля в суде и Здійснює суд, мают конкретні повноваження и права.

Згідно Теорії засновніків вчення про поділ государственной власти були піддані Критиці вчених двадцятого століття. У Платона НЕ Було, звічайна, Ідеї поділу власти, - пише В. С. Нерсесянц, - Альо платонівське уявлення про Преимущества змішаного правления присутній у вченні Монтеск'є про поділ власти при обгрунтуванні вимоги рівновагі різніх власти ... . [6.с.165] торкаючи Концепції поділу власти , В.С.Абашмадзе замінює це Поняття іншім поділом єдиної государственной власти на ОКРЕМІ власти и считает, Ніби Вже Античні автора, самперед Платон, разработали вчення про поділ государственной власти. Подібну мнение в кінці XIX ст. вісловлював німецький юрист Рем, Який вбачалася в роботах Аристотеля вчення про поділ власти, Концепцію правової держави.

Теорія поділу власти предполагает в якості одного з необхідніх моментів розвитку уявлення про поділ праці в області державного життя, хоча, звічайна, що не зводу лишь до цього питання. Платонівська тракту...


Назад | сторінка 5 з 21 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Визволення України з-под власти Золотої Орді и борьба за создания незалежно ...
  • Реферат на тему: Державні органи власти у сфері правоохороних отношений
  • Реферат на тему: Керівництво и лідерство. Форми власти и впліву
  • Реферат на тему: Державна служба зайнятості як централізованій орган віконавчої власти
  • Реферат на тему: Організація власти та нормативна регуляція поведінкі в умів первісного ладу ...