ів правоохоронних органів, хоча б і не наділених правом виробництва оперативно-розшукової діяльності або попереднього розслідування, недієздатних осіб, які перебувають у стані сп'яніння, та ін.
Понятий вправі:
) брати участь у слідчій дії і робити з приводу слідчої дії заяви і зауваження, що підлягають занесенню до протоколу;
) знайомитися з протоколом слідчої дії, у провадженні якого він брав участь;
) подавати скарги на дії (бездіяльність) та рішення дізнавача, слідчого і прокурора, що обмежують його права.
Поняті не вправі ухилятися від явки за викликами дізнавача, слідчого, прокурора або до суду, розголошувати дані попереднього розслідування, якщо вони були про це заздалегідь попереджені в порядку, встановленому законодавством.
До факультативних учасникам накладення арешту на майно відносяться: фахівці (товарознавець, оцінювач, представник організації (органу) за державним технічному обліку та технічної інвентаризації об'єктів містобудівної діяльності - при накладенні арешту на нерухоме майно, співробітник реєстраційного підрозділу ГИБДД- якщо арешту підлягає транспортний засіб), співробітники органу дізнання для надання сприяння слідчому (додані сили), власник заарештовувати майно, власник приміщення, де виробляється арешт майна, перекладач, захисник, адвокат, представники органу місцевого самоврядування.
Якщо присутність при цьому власника майна неможливо, запрошуються дорослі члени його сім'ї, а за їх відсутності - представники житлово-експлуатаційної організації або сільської (селищної) адміністрації (ст. 176 КПК України). Для більш докладного опису заарештовувати майно зазвичай складають окрему, прикладену до протоколу опис із точним зазначенням кількості, міри, ваги або індивідуальних ознак і, по можливості, їх вартості. Для того щоб майно не було розтрачено або знищено, вживаються заходи, передбачені ч. 5-6 ст. 175, ст. 176-177 КПК України.
В.С. Шадрін: «З одного боку, майно має бути піддана арешту на стільки, скільки необхідно для забезпечення повного задоволення обґрунтованих вимог цивільного позивача. З іншого - майно не повинно довільно, «із запасом» або про всяк випадок виводитися з розпорядження його володарів, оскільки вони позбавляються можливості користуватися ним або отримувати з його допомогою яку-небудь економічну вигоду ». При розслідуванні злочинів, особливо на початковому етапі провадження у кримінальній справі, правильно визначити межі накладення арешту на майно буває далеко не просто. Тим не менш, в будь-якій ситуації необхідно мати на увазі загальні критерії визначення вартості майна, яке підлягає арешту, виходячи з принципової вимоги про необхідність забезпечення повного відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Майно, піддавалися арештам, за своєю цінністю має бути еквівалентним збитку, понесеного постраждалим від злочину.
Грошові кошти в рублях і іноземній валюті, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ювелірні та інші вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів , виявлені при опису майна, на яке накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню. Передача їх на зберігання здійснюється відповідно до норм фінансового права.
Речі та інше майно, що піддаються швидкому псуванню, вилучаються і передаються для реалізації негайно.
Особі, якій майно передано на зберігання, роз'яснюється відповідальність за розтрату або утаювання цього майна за ст. 312 КК РФ, про що у нього відбирається підписка, долучається до матеріалів кримінальної справи. У разі необхідності арештоване майно може бути вилучено з передачею на зберігання в місце, вказане слідчим.
При виконанні арешту підлягають вилученню (копіюванню) правовстановлюючі документи (якщо вони є): технічні паспорти на номерні речі, гарантійні талони на побутову техніку, товарні та касові чеки та ін. Цим виключається неправомірний арешт чужого майна, а також спростовуються можливі помилкові заяви (у тому числі позовні) про те, що арештоване майно належить іншим особам.
Після виконання накладення арешту на майно складається протокол за правилами, передбаченими ст. 166,167 КПК України. У протоколі відображаються індивідуально-визначені ознаки заарештовувати майно, його вартість або факт відсутності майна, яке підлягає арешту. Копія протоколу вручається особам, у яких проводився арешт майна, а також особі, якій майно передано на відповідальне зберігання.
Накладення арешту скасовується на підставі постанови ведучого процес слідчого, дізнавача, прокурора, судді та ухвали суду, коли відпадають підстави для застосування арешту.
Рішення і дії по накладенню...