Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Проектування релейного захисту та автоматики елементів систем електропостачання

Реферат Проектування релейного захисту та автоматики елементів систем електропостачання





.


По найбільшому току вибираємо запобіжник ПН2 з номінальним струмом 630 А і струмом плавкої вставки 630 А.

Розраховуємо параметри автоматичного вимикача для захисту двигуна М2.

Знаходимо струм спрацьовування теплового розчеплювача:


А.


Знаходимо струм спрацьовування електромагнітного розчеплювача:


А.


За даними пунктів 6.2.1. і 6.2.2. вибираємо з довідника автоматичний вимикач А3710Б з номінальним струмом 2000 А, струмом теплового розчеплювача 250 А і струмом електромагнітного розчеплювача 1800 А.

Розраховуємо параметри автоматичного вимикача для захисту двигуна М1.

Знаходимо струм спрацьовування теплового розчеплювача:


А.


Знаходимо струм спрацьовування електромагнітного розчеплювача:


А.


За даними пунктів 6.3.1. і 6.3.2. вибираємо з довідника автоматичний вимикач АП50Б - 3МТ з номінальним струмом 200 А, струмом теплового розчеплювача 50 А і струмом електромагнітного розчеплювача 140 А.

Будуємо карту селективності для захистів двигуна М2:


Рис. 26 Карта селективності


По карті селективності видно, що захисна характеристика автоматичного вимикача 1 не перетинається з ампер-секундної характеристикою плавкої вставки запобіжника 2. З цього випливає, що при ненормальному режимі роботи двигуна спрацює тільки одна з захистів, а не обидві відразу.


. Пристрій автоматичного повторного включення


Значна частина коротких замикань (КЗ) на повітряний лініях електропередачі (ПЛ), викликаних перекриттям ізоляції, схлестиваніем проводів і іншими причинами, при досить швидкому відключенні пошкоджень релейного захистом самоусувається. При цьому електрична дуга, що виникла в місці КЗ, гасне, не встигаючи викликати істотних руйнувань, що перешкоджають зворотному включенню лінії під напругу. Такі самоусувається пошкодження прийнято називати нестійкими. Статистичні дані про пошкоджуваності ПЛ за багаторічний період експлуатації показують, що частка нестійких пошкоджень вельми висока і становить 50-90%.

Оскільки відшукання місця пошкодження на лінії електропередачі шляхом її обходу вимагає тривалого часу, а багато ушкодження мають нестійкий характер, зазвичай при ліквідації аварійного порушення режиму оперативний персонал виробляє опробування ПЛ зворотним включенням під напругу. Цю операцію називають повторним включенням. Лінія, на якій відбулося нестійке пошкодження, при повторному включенні залишається в роботі. Тому повторні включення при нестійких пошкодженнях прийнято називати успішними.

Рідше на ПЛ виникають такі ушкодження, як обриви проводів, тросів або гірлянд ізоляторів, падіння або поломка опор і т. д. Такі пошкодження не можуть самоусунутися, тому їх називають стійкими. При повторному включенні ПЛ, на якій відбулося стійке пошкодження, знову виникає КЗ, і вона знову відключається захистом. Тому повторні включення ліній при стійких пошкодженнях називаються неуспішними.

Для прискорення повторного включення ліній і зменшення часу перерви електропостачання споживачів широко використовуються спеціальні пристрої автоматичного повторного включення (АПВ). Час дії АПВ зазвичай становить від 0,5 до декількох секунд.

Пристроями АПВ оснащуються також всі поодиноко працюючі трансформатори потужністю 1000 кВА і більше та трансформатори меншої потужності, що живлять відповідальну навантаження. Пристрої АПВ на трансформаторах виконуються так, щоб їх дія відбувалася при відключенні трансформатора максимальним струмовим захистом. Повторне включення при пошкодженні самого трансформатора, коли він відключається захистами від внутрішніх пошкоджень, як правило, не проводиться. Успішність дії пристроїв АПВ трансформаторів і шин так само висока, як і пристроїв АПВ ПЛ, і становить 70-90%.

У ряді випадків АПВ використовується на кабельних і змішаних кабельно-повітряних тупикових лініях 6 10 кВ. При цьому незважаючи на те що пошкодження кабелів бувають, як правило, стійкими, успішність АПВ становить 40-60%. Це пояснюється тим, що АПВ відновлює живлення споживачів при нестійких пошкодженнях на шинах підстанцій, при відключенні ліній внаслідок перевантаження, при помилкових і неселективних діях релейного захисту. Застосування АПВ дозволяє в ряді випадків спростити схеми релейного захисту і прискорити відключення КЗ в мережах, що також є позитивною якістю цього виду автоматики.

В експлуатації отримали застосування наступні види пристроїв АПВ: трифазні, здійснюють повторне включення трьох фаз вимикача після їх відключення релейного захистом; однофазні, здійснюють включення однієї фази вимикача, відключеною релейного захистом при однофазному КЗ; комбіновані, що здійсню...


Назад | сторінка 5 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Способи автоматичного захисту трифазного двигуна при відключенні фази елект ...
  • Реферат на тему: Проект пристроїв релейного захисту та автоматики електрообладнання трансфор ...
  • Реферат на тему: Проектування релейного захисту та автоматики елементів системи електропоста ...
  • Реферат на тему: Типи і області застосування перетворювачів. Автоматизація процесу повторно ...
  • Реферат на тему: Розрахунок релейного захисту ліній і трансформаторів з напругою 6-10-35 кВ ...