терміна, або вимоги, йому пред'являються. У більшості робіт різних авторів властивості і вимоги не розмежовуються, тому ми будемо розглядати їх як одне ціле. Перерахуємо і розглянемо їх більш докладно.
Ще основоположник радянської термінологічної школи Д.С. Лотте пред'являв до науково-технічного терміну такі вимоги: системність; незалежність від контексту (з відхиленнями, що допускаються); однозначність (яка буває абсолютної і відносної); точність; стислість (останні дві умови нерідко вступають між собою у протиріччя і при створенні терміна одним з них нехтують) [Циткін, 1988, с.10-11].
Ще одне перерахування лінгвістичних особливостей термінів зустрічаємо у Є.В. Павлової: це адекватність (як відповідність термініруемого поняття сучасному науковому знанню про співвіднесення об'єкті), однозначність в рамках певної терміносистеми, точність, стислість, логизированию семантики, наявність дефініції, відсутність експресії і стилістична нейтральність, незалежність від контексту (з відхиленнями, що допускаються), системність [ Павлова, 2014, с.2-3].
Некрасова Т.В. додає до вищепереліченим властивостям і характеристикам терміна номинативному, цілеспрямований характер, стійкість і відтворюваність у мовленні [Некрасова, 2008, с.74]. Також вона розділяє вимоги, пропоновані до терміна, на три групи: семантичні, формальні та прагматичні (функціональні) вимоги.
До семантичним характеристикам ставляться несуперечність семантики (відповідність терміна поняттю); однозначність (виняток категоріальної багатозначності); полнозначного (відображення в значенні терміна мінімальної кількості ознак, достатніх для ідентифікації позначуваного ним поняття); відсутність синонімів. Прагматичні (функціональні) вимоги включають в себе впровадження в професійну комунікацію (общепринятость і вжиткового); інтернаціональність (прагнення до однаковості або близькості форм, збігом змісту термінів, уживаних у кількох національних мовах); сучасність (заміна застарілих термінів сучасними еквівалентами); благозвучність (зручність вимови і відсутність асоціативної неблагозвучність) [Некрасова, 2008, с.75].
Грунтуючись на вивченому матеріалі, ми можемо зробити висновок, що основними властивостями терміна є системність, незалежність від контексту і однозначність.
Окремо слід розглянути таку властивість терміна, як системність . Теза про системність терміна і термінології визнається настільки важливим, що поряд з іншими ознаками часто кладеться в основу визначення поняття термін raquo ;. Те ж ми можемо спостерігати і в роботах інших авторів. У роботі В.М. Лейчик і С.Д. Шелова Лінгвістичні проблеми термінології та науково-технічний переклад окрема глава присвячена системності термінології та терміносистеми. У даній роботі стверджується, що термін може існувати тільки як невід'ємна частина терміносистеми, якщо під останньою розуміти впорядковану сукупність термінів, адекватно виражають систему понять теорії, що описує деяку спеціальну сферу людських знань чи діяльності [Лейчик, 1990, с.2].
За межами терміносистеми термін втрачає свої характерні ознаки. Системність терміна є одним з найбільш важливих властивостей терміна і термінології; вивчення термінологічних одиниць має відбуватися в рамках системи, до якої вони входять [Некрасова, 2008, с.76]. Як зазначає Ф.М. Циткін, головним обгрунтуванням системного характеру термінології визнається системність відносин у плані змісту: місце терміна в терміносистемі визначається місцем відповідного поняття в системі понять даної галузі знання [Циткін, 1988, с.32].
Також слід зазначити, що системність може бути змістовною або лінгвістичної. Будучи членом терміносистеми, термін має ознакою змістовної системності , інакше кажучи, за своїм значенням термін тісно пов'язаний з усіма іншими членами терміносистеми - як позначення видового поняття по відношенню до родового, як позначення результату дії по відношенню до дії і т.п. Часто під системністю мається на увазі саме змістовна системність. Залежність терміна від системи понять проявляється і в особливій парадигматике, в специфічному характері сполучуваності з іншими термінами в межах кожної терміносистеми. Тут мова може вже йти про лінгвістичної системності терміна [Циткін, 1988, с.31-32].
Наступні важливі властивості терміна, яким приділяється досить багато уваги, - це однозначність або незалежність від контексту . Часто їх згадують разом, оскільки вони тісно взаємопов'язані.
Ч.В. Ердинеева стверджує, що термін однозначний і незалежний від контексту. Кожному поняттю повинен відповідати лише один термін, щоб не було термінів-синонімів, хоча зрідка в...
