еханік, індивідуальний підприємець, педагог, учнівська. Автор прагне охопити різноманітний професійний діапазон відповідають, для того, щоб порівняти враження людей різних соціальних верств.
Такий вид інтерв'ю злободенний і важливий як для городян, так і для жителів району. Так само ця форма допомагає розібратися в багатьох проблемах і соціальних питаннях, на які можуть дати відповіді лише компетентні особи.
Інформаційна кореспонденція - близька за своєю суттю до репортажу, однак таким не є в силу ряду причин. Справа в тому, що автор кореспонденції (як і автор розглянутого вище матеріалу), як правило, не присутній на місці події в момент його вчинення. Крім того, він не ставить перед собою завдання Дати докладний емоційно насичене опис предмета відображення (часто це й неможливо зробити, не побувавши на місці події). Крім того, репортаж більш пристосований для опису саме подій, пригод (найчастіше незвичайних). Кореспонденція ж частіше описує звичайні події, але й не тільки їх, а також якісь локальні ситуації, процеси. Для кореспондента головне - викласти суть справи, для репортера ж - викласти суть справи експресивно, наочно, емоційно, щоб при читанні репортажу у аудиторії виникав ефект присутності на місці події. [2, c.63]
Для написання кореспонденції необхідно отримати знання з цього предмету, які видобуваються допомогою міжособистісної комунікації або інтеракції.
Кореспонденція - жанровий вигляд, в якому органічно уживаються однорідні факти, об'єднані однією спільною темою. Журналіст коментує, розмірковує, аналізує, дійшов певним логічним висновків, нерідко дозволяє всі питання і проблеми, поставлені в матеріалі.
У сучасній публіцистиці кореспонденції диференціюються на 2 підвиди: інформаційна та аналітична. Інформаційна кореспонденція всебічно розповідає про якусь подію, явище, стан справ на місцях. Він найближче стоїть до замітці (розширеної замітці), але їй властивий велика широта охоплення дійсності, ґрунтовне розвиток певної теми. Розвиваючи її, втор досить докладно повідомляє про все важливе та цікаве з цього питання. Крім того, в кореспонденції, на відміну від інформаційних жанрів, наявні елементи інших жанрових форм: вона може включати в себе елементи підвидів репортажу, інтерв'ю, звіту, навіть зарісовочние моменти. Все це робить кореспонденцію читабельнее, цікавіше, емоційніше. [18, c.301]
Інформаційна кореспонденція більш оперативна, ніж аналітична, дозволяє журналістам швидко відгукуватися на всі актуальні питання сучасності. У наш час, коли зростає потреба в новинної інформації, яку подають на сторінки видання безлічі типів (приватних, державних), аудиторія надмірно вибіркова у своїх запитах. І завдання кореспондентів - дати таку інформацію, яка сьогодні потрібна читачеві, яку необхідно подати швидше, ніж та чи інша газета. Говорячи про специфічність жанру, необхідно відзначити, що інформаційна кореспонденція відрізняється і від репортажу. У репортажі авторами дається логіка розвитку дії при висвітленні однієї події, в кореспонденції ж охоплюються факти, явища, події, що відносяться до обраної теми, за певний хронологічний термін: тиждень, місяць і т.д. Сучасні інформаційні кореспонденції районних газет описують як позитивні, так і негативні явища. [2, c.70]
Оптимістичної за своїм змістом є кореспонденція під назвою «Прийшла, щоб вчити» від 27 травня 2014 року. У даному матеріалі журналіст Дар'я Машина пише про шкільного вчителя, який присвятив усе життя своєї професії і тепер став кращим вчителем року. «Для мене ця перемога стала похвалою мого багаторічного праці». Далі автор в інформаційній манері наводить конкретні дані з конкурсу «Учитель року» і зачіпає проблеми, що зачіпають педагогів. На цьому констатація фактів не закінчується. У висновку автор пише, що варто звернути увагу на прохання вчителів щодо поліпшення умов навчання школярів, підвищенню заробітної плати і т.д. Його читабельність та інформативність фактів привернуть увагу аудиторії, а значить, отримає читацький резонанс.
Таким чином, в інформаційній кореспонденції завжди існує проблема, що вимагає дозволу. Журналісти в подібних матеріалах не задаються метою відповісти на всі поставлені в публікації завдання. Змістовність матеріалу в тому, щоб акцентувати увагу читача на поставленій проблемі.
2.2 Інформаційно-аналітичні жанри інтеракції
До інформаційно-аналітичним жанрам інтеракції, які можна побачити на сторінках газети «Вперед» відносяться інтерв'ю-діалог і лист.
Журналісти вдаються до форми міжособистісного спілкування для того, щоб дати уявлення про людину, відомому в області, місті, районі, селі, т. е. особистості, цікавою для жителів певної території. Тільки від задуму журналіста, його іде...