Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Землеволодіння в Росії ХV - XVIII століття

Реферат Землеволодіння в Росії ХV - XVIII століття





оном при набігах кримських татар. p> Доповідь Помісного наказу, за звичаєм передував прийняттю указів або статей і служив приводом для них, містив 12 питань, що стосуються іспомещенія в заокскіх містах землевласників централь-них повітів. Відповідно і статей, що виходять від царя, налічується 12. У вигляді пожалування служивим людям різних чинів від бояр до піддячих наказів запропонована роздача земель в В«диких поляхВ» в маєтку понад установлений окладу у вигляді указних статей. Діапазон розміру земельних наділів значний: від 1000 чвертей боярам до 100 чвертей московських стрільців сотникам і 60 чвертей піддячим. Іспомещеніе допускалося в містах першої групи, які В«гризуть землеюВ» в Помісному наказі. Міста Севського і Білгородського полків виключалися. Тим, хто отримав землю раніше, наказувалося додати землю до розміру указних статей, у які захопили землі понад запропонованих норм і у тих, хто захопив їх самовільно, без відмовних грамот, надлишки і самовільно захоплену відбирати і передавати чолобитникам, садиби, вигін, ліс і покоси давати відповідно розміру дач.

Московським чинам дозволявся між собою обмін українних земель на Замосковном, але категорично заборонявся такий обмін між московськими поміщиками і В«українцямиВ», як і вилучення земель у місцевих поміщиків.

Дітям боярським українних міст, які мають малі оклади, додавалася земля за указом відповідно до розмірів окладів і дач, передбачених у ст. 40 гол. XVI Соборне уложення 1649 р. Тим, хто не верстаю, але В«поспів в службу В», наказано давати землю в половинному розмірі. На маєтку в В«диких полях В»поширювався загальний закон наділення дружин і дочок прожитку після смерті власника. У цей же день 21 червня 1672 прийнятий указ про даруванні патріарху і іншим вищим духовним чинам і В«всяких чинів служилим людям В»від бояр і до дітей боярськихВ« давати дикі поля вказні статті В»у містах, які відносяться до першої групи міст в Статтях 21 червня 1672 Ймовірно, Статті слід розуміти як роз'яснення до указом під тією ж датою. Що стосується вищого духовенства, то такий крок уряду був викликаний взаємовідносинами з церквою, які склалися після церковного собору 1667 р., і є явним відступом від суті ст. 42 гол. XVII Уложення 1649 р. Проте, в якому розмірі наділяти землею духовенство в В«Диких поляхВ», в статті не вказано. Це викликало нову доповідь Помісного наказу, в якому містяться посилання на ст. 42 гол. XVII Уложення і запит, мати на увазі перелік монастирів, даний в Уложенні. Відповіддю послужив іменний указ з боярським вироком 2 травня 1673: В«Дати для хлібного поповнення В»в 29 українних містах патріарху 2000 чвертей, митрополитам, архієпископи і єпископи - По 1200, архимандритам трьох найбільших монастирів - 800-900, інших монастирів - по 500 чвертей. Всього церкви подаровано 57900 чвертей.

Відкриваючи широкий простір для проникнення феодалів центральних повітів у південні чорноземні області, уряд разом з тим законодавчо зберігало певну охоронну зону в містах Севського і Білгородського полків, де дозволялося іспомещеніе лише місцевих дітей боярських, середніх і дрібних чинів полків нового ладу і службових людей по приладу, що утворюють перший ешелон на випадок набігів з південних степів.

Однак пройшов лише рік, як знадобилися нові Статті від 20 червня 1673 м., що служили доповненням до статті 21 червня 1672 р., В«про дачу всяких чинів людям земель з диких полів В».

Структурно додаткові статті схожі з основними. У преамбулі міститься посилання на укази, прийняті після 20 червня 1672 р., а потім дано додаткові питання, що випливають з практики застосування Статей 1672 Відповіддю послужив іменний указ з боярським вироком. При надходженні чолобитних від різних осіб про одне й те ж ділянці землі наказувалося давати землю тим, хто подав чолобитну раніше, решті розшукувати вільну землю в інших місцях. Перевага віддавалася тим, хто подав чолобитну і взяв у наказі розшукну грамоту ще до указу. При одночасній подачі чолобитних про одну й тій же землі кількома особами суперечка вирішувалося жеребкуванням. У тих же, хто отримав землі в В«диких поляхВ» до указу, у разі якщо виявляться зразкові землі, останні потрібно було залишати за ними в межах запропонованих розмірів, а зайве віддавати іншим. При цьому заборонено-лась передача зайвих земель В«родичамВ».

Якщо в містах, в яких заборонялася роздача землі московським чинам, всі ж будуть отримали її раніше, то у них було потрібно відбирати зайві землі і віддавати тільки місцевим чолобитникам.

При виході заміж вдів і дівок їх прожитку, як звичайно, змішувалися з наділом чоловіка. Прибулі для пошуків вільної землі повинні були зв'язатися з владою свого і сусіднього міст, а при пошуках залучати старожилів. У разі приховування отримання землі в інших українних містах у винного підлягала конфіскації вся земля, включаючи і ту, що була в центральних повітах. Особиста явка претендентів, внесених до книги, крім тих, хто на службі,...


Назад | сторінка 5 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Аналіз статті Є.В. Залізовський "Сучасні проблеми розвитку цивілізаці ...
  • Реферат на тему: Особливості перекладу газетних статей (на прикладі статті "Neue Welt, ...
  • Реферат на тему: Райони п'ятиповерхівок в різних містах Росії
  • Реферат на тему: Югославянськие землі в роки першої світової війни 1914-1918 рр..
  • Реферат на тему: Обласний центр зайнятості (підрозділи в 5 містах області)