тже, витрати, зрушують криві витрат. Збільшення постійних витрат тягне зрушення кривої FC, а отже, зсувається і крива ТС на ту ж величину (2см. рис. 4). Проте зміни в постійних витратах не приводять до зсуву кривої граничних витрат або кривої середніх змінних витрат (див. рис. 5), так як постійні витрати створюють лише умови для конкретного бізнесу і не мають жодного впливу на змінні витрати.
Збільшення ціни змінного фактора, наприклад, праці (див. рис. 4) зрушує обидві криві ТС і МС. Крива ТС зсувається в силу того, що змінні витрати ростуть із збільшенням обсягу виробництва, аналогічно підвищується крива А VC. Граничні витрати також піддаються впливу: із зростанням витрат змінного фактора МС будуть вище при кожному обсязі випуску.
Таким чином, підбиваючи підсумок, необхідно підкреслити, що граничні і середні витрати являють собою в ринковій економіці важливі поняття, вони визначають ділову активність підприємства. Аналіз короткострокових витрат особливо актуальний для фірм, функціонують на ринках при помітних коливаннях попиту, викликаних різними причинами.
У довгостроковому періоді в планах підприємства можуть змінюватися всі використовувані фактори виробництва (розмір підприємства, обсяг виробничих потужностей, величина залучених капіталовкладень та ін), і менеджер на підставі аналізу витрат повинен вибрати таке поєднання чинників виробництва, при якому витрати виробництва певного обсягу продукції були б мінімальними.
2.Анализ співвідношення витрат, обсягу виробництва і прибутку ( CVP - аналіз)
Підприємцю в процесі діяльності постійно доводиться приймати рішення про ціну, за якою продукція буде реалізована, про змінних і постійних витратах, про придбанні та використанні ресурсів. Для цього необхідно точно і достовірно організувати рівні витрат і прибутку.
Всі вживаються в умовах ринку управлінські моделі засновані на вивченні взаємозв'язку витрат, обсягу виробництва та прибутку. Спеціальний аналіз допомагає зрозуміти взаємини між ціною виробу, об'ємом виробництва, змінними і постійними витратами. Він дозволяє порівняти різні варіанти цін на продукцію і отримання прибутку, а також відшукати найбільш вигідне співвідношення між змінними, постійними витратами, ціною і обсягом виробництва продукції. Досягти цього можна різними способами: знизити ціну продажу і відповідно збільшити обсяг реалізації; збільшити постійні витрати і збільшити обсяг; пропорційно змінювати перемінні, постійні витрати і обсяг випуску продукції. Іноді аналіз співвідношення витрат, обсягу виробництва і прибутку (СVР-аналіз, Cost-Volume-Profit) трактують більш вузько, як аналіз критичної точки.
Під критичної розуміється та точка обсягу виробництва, в якій витрати рівні виручці від реалізації всієї продукції, тобто де немає ні прибутку, ні збитків. Цю точку називають також В«мертвоїВ», або точкою беззбитковості.
Для її обчислення можна використовувати три методи: рівняння, маржинального прибутку і графічного зображення.
Метод рівняння
В якості вихідного рівняння для аналізу беруть наступне співвідношення виручки, витрат і прибутку:
Виручка - змінні витрати - постійні витрати = прибуток.
Якщо виручку представити як добуток ціни продажу одиниці виробу і кількості проданих одиниць, а витрати перерахувати на одиницю виробу, то в точці критичного обсягу виробництва будемо мати:
Qкр? P? Qкр? VC - FC = Q. (1)
Виходячи з цього визначаємо кількість одиниць продукції, яке необхідно продати, щоб досягти критичної точки:
В
де Q кр - обсяг виробництва продукції в критичній точці (кількість одиниць);
Р - ціна одиниці продукції;
VC - питомі змінні витрати на одиницю продукції;
FC - постійні витрати.
Розглянемо цей метод на умовному прикладі. Підприємство планує продати свою продукцію за ціною 500 ден. од., постійні витрати складають 70000 ден. од., питомі змінні витрати на одиницю продукції - 300 ден. од. У точці беззбитковості прибуток дорівнює 0, тоді
500? Х - 300? Х - 70 000 = 0
200 • X = 70000
Х = 350
Таким чином, при продажу 350 од. виробів підприємство досягне точки, в якій прибуток і збитки рівні.
Критичну точку можна розрахувати і у вартісному вираженні, якщо помножити отриманий обсяг на ціну одиниці продукції:
350 • 500 = 175 000 грош. од.
СVP-аналіз може бути використаний для визначення обсягу реалізації, необхідного для отримання бажаної величини прибутку. Припустимо в нашому умовному прикладі, що підприємство хоче досягти прибутку в розмірі 40000 ден. од. Яким має бути обсяг виробництва і продажів? Це завдання можна вирішити методом рівнянь. p> У точці беззбитковості, як відомо, виручка дорівнює сумі постійних і змінних витрат. Тому, щоб розрахувати задану величину прибутку, необхідно додати її до суми витрат:
<...