) приказки, наприклад: da liegt der Hund begraben; ось де собака зарита;
3) стійкі та відтворювані вигуки і модальні висловлювання, наприклад: mein lieber Mann; чорт забирай.
Склад першої і другої групи фразеологічних висловів може бути доповнений одиницями, висхідними за своїм походженням до художньої літератури і публіцистиці. Ці фразеологічні вирази традиційно позначаються як крилаті слова (geflГјgelte WГ¶rter). Всі фразеологічні вирази мають одиничну сполучуваність компонентного складу і специфічний різновид семантичного перетворення.
Багато прислів'я виникли саме таким чином. Ці яскраві, образні вирази часто носять жартівливий, гумористичний характер. Одним з факторів, що підсилюють експресивне забарвлення ФЕ, є незвичайне поєднання компонентів, додавання смислів, які не зустрічаються у вільних словосполученнях і реченнях.
У процесі фразеологізаціі змінних сполучень можливі і спотворення слів.
Вторинна фразеологізація відбувається внаслідок фразеологічної деривації, тобто освіти ФЕ від ФЕ шляхом відокремлення фразем, що входять до складу більш складних фразем або до складу ФЕ зі структурою пропозиції. Новостворена фразема починає жити самостійним життям, але її значення і тип переосмислення визначається семантикою вихідного фразеологізму.
Ряд фразем утворений від прислів'їв. Шляхи освіти фразем від прислів'їв наступні:
1) відокремлення початкових компонентів;
2) відокремлення серединних компонентів;
3) відокремлення кінцевих компонентів;
4) освіта фраземи на основі прислів'я.
Способи освіти ФЕ.
Можна виділити два основних способи освіти ФЕ:
1) первинна фразеологізація;
2) вторинна фразеологізація.
Первинна фразеологізація відбувається внаслідок:
1) переосмислення змінних сполучень;
2) переосмислення стійких сполучень слів нефразеологіческого характеру;
3) створення фразеологічних одиниць, минаючи стадію змінного поєднання слів;
4) спотворення компонентів словосполучення.
Поширеним типом фразеологізаціі є повне або часткове переосмислення змінних словосполучень, оборотів з неповною предикативне структурою і пропозицій.
Деякі змінні словосполуки, в результаті переосмислення яких виникають ФЕ, не вживаються в сучасній мові. Зникнення вихідного поєднання слів є формальним лінгвістичним показником невмотивованості значення, тобто повного розриву зв'язку між значенням ФЕ і буквальним значенням її компонентів, яке свого часу стало основою для переосмислення. Цей розрив не залежить від суб'єктивного сприйняття, а обумовлюється позамовними чинниками, тобто об'єктивною дійсністю, знаходить своє відображення в мисленні, реалізованому в мові.
Дуже часто переосмислюються стійкі поєднання нефразеологіческого характеру. У першу чергу це відноситься до термінологічним словосполученням, употребляющимся в буквальному значенні. Стійке словосполучення нефразеологіческого характеру, пов'язане з певним явищем минулого, може зникнути з мови, а створена на його основі ФЕ продовжує жити. Це є об'єктним показником невмотивованості значення.
Багато ФЕ утворюються, минаючи стадію переосмислення змінного сполучення слів або стійкого сполучення слів нефразеологіческого характеру. Образний характер цих оборотів виникає в результаті переосмислення слів, що входять до їх складу. У першу чергу це відноситься до ФЕ, в основі яких лежить нереальний образ, породження фантазії людини.
Походження ФЕ.
Джерела походження ФЕ в мові дуже різноманітні. За походженням фразеологізми можна розділити на дві групи:
1) ФЕ, виникли і функціонують в даному мовою;
2) ФЕ, запозичені з іноземних мов.
Творці більшості ФЕ, що виникли в даній мові, залишаються невідомими. Особливо справедливо це щодо прислів'їв. У цілому фразеологізми - це створення народу, прояв його мудрості й лінгвістичного чуття. Під багатьох ФЕ відображаються традиції, звичаї (Der Gast ist wie ein Fisch, er bleibt nicht lange frisch. Дарованому коневі в зуби не дивляться.) і повір'я народу, різні реалії (Їхати в Тулу зі своїм самоваром), факти його історії. Багато ФЕ сягають корінням у професійну мова. Переосмислення змінних сполучень слів - найважливіший джерело ФЕ. Багато фразеологізми мають літературне походження. Перше місце з літературних джерел за кількістю ФЕ займає Біблія (Aus dem Munde der UnmГјndigen wird uns die Wahrheit; вустами дитини глаголить істина).
Фразеологізми біблійного походження часто багато в чому розходяться з їх прототипами. Основні типи подібних розбіжностей:
1) біблійний прототип є вільним поєднанням слів, яке вживається в буквальному значенні. Відповідний ж фразеологізм створюється в результаті його переосмислення;
2) зміна форми образного біблійного обороту. Це відбувається за рахунок того, що де...
