вір про Україну часів І. П. Котляревського, тому й герої їі - українці. br/>
10. Мова автора як своєрідність его індівідуального почерку, опису та Ліричні відступі
Є така легенда: коли боги ділілі между людьми таланти, то одна людина звертаючись Собі сміх, на Який до того Ніхто НЕ звернув уваги, бо НЕ надававши сміхові серйозно значення. І Тільки потім боги схаменуліся ї жахнув, Побачивши, что людина, озброєна сміхом, может буті сільнішою даже від них. Розповівші Цю легенду, білоруський письменник Андрій Макайонок додає: В«Цією людиною БУВ геніальній полтавець Іван Котляревський В». p> Ця легенда прігадується шкірного разу, коли заходити мова про стиль В«ЕнеїдиВ». Бурлескно є стиль твору загаль, бурлеск проймає ВСІ художні засоби твору, Наприклад епітет: богиня Юнона - В«суча дочкаВ», метафора: В«і за гріхі їм носа втрутьВ», уособлення: В«із неба злізла ніч В», порівняння: ЕнейВ« крикнувши, як на пуп В». Порівняннямі, и часто несподіванімі для читача, пересіпана вся поема - це одна з Характерними ознакой стилю автора; скажімо, сорочка в Харона В«замазана булу на палець, засалівшійся, аж Капаю смалець В». p> У поемі Чимаев вульгарно слів, Лайок: В«гадів сінВ», В«Полізеш рачкиВ» ТОЩО. Місцямі трапляються цілі каскади ціх вульгарізмів. Це теж зумовленості бурлескно стилем. Прото ці вульгарні слова, як правило, в межах художнього такту. p> З других лексічніх прійомів гумору слід назваті Церковні слов'янізмі (і паки В»), макаронізмі, бурсацькій та латино-український жаргон:
Рогамус, доміне Латине,
Нехай наш капут НЕ загине.
Перміте жити в земли своєї ...
У міру (й Доречний) наслідуючі народні жарти, вжіває співає Зашифрування мову: В«Борщів як зо три не поденькуєш, на моторошні засердчіть В». Комічній ефект справляються професіоналізмі. Наприклад:
Люблю, люблю, божуся кліщамі,
Ковадло, молотом, міхамі.
Часто автор вдається до іронії. Наприклад, описавши портрет жахливо потворної Сівіллі (ІІІ частина), ВІН зразу ж после цього пише: В«Еней, таку уздрівші цяцю ... В»p> Відповідно до вимог бурлескного стилю автор вніс багатая ЕЛЕМЕНТІВ розмовності-побутової Селянської лексики, образів з фольклору: Казкова скатертина-самобранку, сап'янці-самохід, кілім-самоліт, хатку на курячій ніжці. Народним витворилася є такоже Казкові герої В«ЕнеїдиВ». Телесик, Котигорошко, Кощій, дурень Зі ступі зображені на щіті Енея. З фольклору и Казкові звороті, Наприклад: В«Не так-то діється все Хутка, як Швидко кажуться КазкиВ». Розказане автором часто можна спрійняті за народний анекдот, жарт, переказ, бувальщин. p> Зх украинского народної поезії запозічів Котляревського І. постійні епітеті (чисте полі, біле Тіло, гіркі сльози) . Народна магічнімі обрядами Є І вілівання Сівіллою переполоху, и ворожіння дівчат на вечорницях, и забави в Дідоні. Фольклорну основу має тужіння-плач матери Евріала: В«О сину! світ моїх очей! В»
Народнопоетічні Образ В«ЕнеїдиВ» теж здебільшого гуморістічні. Це видно и з пріслів'їв (В«Не йди в дорогу без запасу, бо хвіст од голоду надмеш, В»), І з приказок: (В« Пропав, як Сірко на базарі, В»), І з ідіоматічніх фразеологічніх зворотів (В« слухаті чмелів, В«взяти чвиркВ», В«точить балясиВ», В«Хрін его не взявши,В»), І з сінонімів до дієслів бігті, тікаті - тягу дати, П'ЯТЬ наківаті, чухраті, дати драла ТОЩО.
А від ряснота, прямо-таки злива однорідніх членів речення (ще одна помітна рису стилю Котляревського) Йде від традіцій книжної мови. Співає захоплений розмаїттям української мови, Ніби НЕ может стріматіся від Використання почти БЕЗМЕЖНИЙ можливіть ее виражальними ЗАСОБІВ.
Ременями драла, мов Биків,
Кусала, Грізлі, бічувала,
криша, Шквара, щипала,
топтали, дряпала, пекла,
пороли, корчила, Піля,
Вертіла, рвала, шпігувала
І дах Із тіла їх пила.
Колі ж Однорідні члени речення є ще й сінонімамі або хоч близьким до них, як у Наведення Щойно Уривки, - сміх дужчає з шкірними новим словом. В«ЕнеїдаВ» нагадує словник сінонімів української мови. Вісь сінонімі до дієслова бити: дати прочухана, дати березової припарки, ляща, перечосу, потілічніка, перцю, ляпаса, хльору и т. п., Всього 60 (!). p> прото ще не скрізь дотепі Котляревського добродушні. Часто гумор переходити у в'їдліву сатиру, и це надає В«ЕнеїдіВ» виразности СОЦІАЛЬНОГО звучання. Дошкульно зображені прізвідці СОЦІАЛЬНОЇ неволі народу - боги-чиновники та Царі-поміщікі: Латінові вельможі В«на йолопів були похожі В», Зевс від ГорілкиВ« аж обдування В»ТОЩО. Це сміх злий, ніщівній. Котляревський так зарядивши В«ЕнеїдуВ» сміхом, что вона звеселяє чітачів Вже багат поколінь. Сміх в В«ЕнеїдіВ» є виявило сили народу, Який сміявся НЕ позбав з других, а і із себе. p> Та в багатьох картинах Котляревський відходіть від бурлеску, найчастіше там, де йдет про вісокопатріотічні або Ліричні мотиви. Ма...
