таточне шліфування  
 На всіх операціях обробка розраховується поверхні ведеться в центрах, з чого випливає, що похибка установки деталі в радіальному напрямку дорівнює нулю, тобто e = 0. 
  Похибка заготовки визначаємо за формулою [3]. br/> 
, (14) 
   де - Похибка заготовки по зміщенню, мм; 
  - похибка заготовки по викривленню, мм; 
  - похибка зацентрування, мм. 
  Згідно ГОСТ 7505-89 
  = 0 мм. 
 , 
  де - Питома кривизна заготовки, мкм/мм; 
  l - відстань від торця до середини заготовки, мм. 
  Згідно таблиці 4.8 [3] 
  D К = 2 мкм/мм. p> = 2 * 158,25 = 316,5 мм 
  Похибка зацентрування визначаємо за формулою [3] 
  , (15) 
   де - Допуск на розмір поковки, 2,5 мм. p> = 0,604 мм 
  Тоді = 0,682 мм 
  Величина залишкових просторових відхилень [3] 
  1) після чорнового точіння 
  = 0,06 * 682 = 41 мкм 
  2) після чистового точіння 
  = 0,04 * 682 = 27 мкм; 
  3) після попереднього шліфування 
  = 0,02 * 682 = 14 мкм. 
  Виписуємо параметри шорсткості і глибини дефектного шару Т для всіх операцій: 
  1) заготівля 
  = 150 мкм; Т = 250 мкм; 
  2) точіння чорнове 
  = 50 мкм; Т = 50 мкм; 
  3) точіння чистове 
  = 30 мкм; Т = 30 мкм; 
  4) шліфування попереднє 
  = 10 мкм; Т = 20 мкм; 
  5) шліфування остаточне 
  = 5 мкм; Т = 15 мкм. 
  Розрахунок мінімальних значень припусків виробляємо за формулою [3], попередньо заповнивши розрахункову таблицю 5.1. 
  , (16) 
   де - Висота нерівностей, отриманих на попередній операції; 
  - глибина дефектного шару, отриманого на попередній операції; 
  - просторове відхилення, отримане на попередній операції. 
  Мінімальні припуски 
  1) під чорнове точіння 
  = 2 * (150 +250 +682) = 2 * 1082 мкм; 
  2) під чистове точіння 
  = 2 * (50 +50 +41) = 2 * 141 мкм; 
  3) під попереднє шліфування 
  = 2 * (30 +30 +27) = 2 * 87 мкм; 
  4) під чистове шліфування 
  = 2 * (10 +20 +14) = 2 * 44 мкм. 
  Визначаємо розрахунковий розмір шляхом послідовного додавання розрахункового мінімального припуску кожного технологічного переходу, починаючи з мінімального розміру: 
  = 39,992 мм; 
  = 39,992 +0,088 = 40,08 мм; 
				
				
				
				
			  = 40,08 +0,174 = 40,254 мм; 
  = 40,254 +0,282 = 40,536 мм; 
  = 40,536 +2,164 = 42,7 мм. 
  У графу записуємо розрахункові розміри. Графу В«допускВ» заповнюємо відповідно до досягнутої точністю при обробці деталей на 
  даної операції. 
  Найбільші граничні розміри визначаємо додатком допуску до найменшого граничного розміру: 
  = 39,992 +0,016 = 40,008 мм; 
  = 40,08 +0,05 = 40,13 мм; 
  = 40,25 +0,05 = 40,30 мм; 
  = 40,54 +0,34 = 40,88 мм; 
  = 42,7 +1,1 = 43,8 мм. 
  Граничні значення припусків визначаємо як різниця найбільших граничних розмірів і - як різниця найменших граничних розмірів попереднього і виконуваного переходів: 
  = 40,13-40,008 = 0,122 мм; 
  = 40,3-40,13 = 0,17 мм; 
  = 40,88-40,3 = 0,58 мм; 
  = 43,8-40,88 = 2,92 мм; 
  = 40,08-39,992 = 0,088 мм; 
  = 40,25-40,08 = 0,17 мм; 
  = 40,54-40,25 = 0,29 мм; 
  = 42,7-40,54 = 2,16 мм; 
  Загальні припуски Z 0 max і Z 0 min розраховуємо, підсумовуючи їх промежу-
  точні значення і записуючи їх внизу відповідних граф: 
  = 88 +170 +290 +2160 = 2708 мкм; 
  = 122 +170 +580 +2920 = 3792 мкм. 
  Таблиця 5.1-Розрахунок припусків на обробку поверхні Ф40js6 
 Технологічні переходи обробки поверхні Ф40js6 
 Елементи припуску 
 Розрахунковий припуск 
 Розрахунковий розмір L p , мм 
 
 Допуск d, мкм 
 
 Граничний розмір, мм 
 Граничні значення припусків, мк 
 Rz 
 T 
В 
 D min 
 D max 
 2Z 
 2Z 
 Заготівля 
 150 
 250 
 682 
 __ 
 42,7 
 1100 
 42,7 
 43,8 
 __ 
 __ 
 Обточування чорнове 
 50