таточне шліфування
На всіх операціях обробка розраховується поверхні ведеться в центрах, з чого випливає, що похибка установки деталі в радіальному напрямку дорівнює нулю, тобто e = 0.
Похибка заготовки визначаємо за формулою [3]. br/>
, (14)
де - Похибка заготовки по зміщенню, мм;
- похибка заготовки по викривленню, мм;
- похибка зацентрування, мм.
Згідно ГОСТ 7505-89
= 0 мм.
,
де - Питома кривизна заготовки, мкм/мм;
l - відстань від торця до середини заготовки, мм.
Згідно таблиці 4.8 [3]
D К = 2 мкм/мм. p> = 2 * 158,25 = 316,5 мм
Похибка зацентрування визначаємо за формулою [3]
, (15)
де - Допуск на розмір поковки, 2,5 мм. p> = 0,604 мм
Тоді = 0,682 мм
Величина залишкових просторових відхилень [3]
1) після чорнового точіння
= 0,06 * 682 = 41 мкм
2) після чистового точіння
= 0,04 * 682 = 27 мкм;
3) після попереднього шліфування
= 0,02 * 682 = 14 мкм.
Виписуємо параметри шорсткості і глибини дефектного шару Т для всіх операцій:
1) заготівля
= 150 мкм; Т = 250 мкм;
2) точіння чорнове
= 50 мкм; Т = 50 мкм;
3) точіння чистове
= 30 мкм; Т = 30 мкм;
4) шліфування попереднє
= 10 мкм; Т = 20 мкм;
5) шліфування остаточне
= 5 мкм; Т = 15 мкм.
Розрахунок мінімальних значень припусків виробляємо за формулою [3], попередньо заповнивши розрахункову таблицю 5.1.
, (16)
де - Висота нерівностей, отриманих на попередній операції;
- глибина дефектного шару, отриманого на попередній операції;
- просторове відхилення, отримане на попередній операції.
Мінімальні припуски
1) під чорнове точіння
= 2 * (150 +250 +682) = 2 * 1082 мкм;
2) під чистове точіння
= 2 * (50 +50 +41) = 2 * 141 мкм;
3) під попереднє шліфування
= 2 * (30 +30 +27) = 2 * 87 мкм;
4) під чистове шліфування
= 2 * (10 +20 +14) = 2 * 44 мкм.
Визначаємо розрахунковий розмір шляхом послідовного додавання розрахункового мінімального припуску кожного технологічного переходу, починаючи з мінімального розміру:
= 39,992 мм;
= 39,992 +0,088 = 40,08 мм;
= 40,08 +0,174 = 40,254 мм;
= 40,254 +0,282 = 40,536 мм;
= 40,536 +2,164 = 42,7 мм.
У графу записуємо розрахункові розміри. Графу В«допускВ» заповнюємо відповідно до досягнутої точністю при обробці деталей на
даної операції.
Найбільші граничні розміри визначаємо додатком допуску до найменшого граничного розміру:
= 39,992 +0,016 = 40,008 мм;
= 40,08 +0,05 = 40,13 мм;
= 40,25 +0,05 = 40,30 мм;
= 40,54 +0,34 = 40,88 мм;
= 42,7 +1,1 = 43,8 мм.
Граничні значення припусків визначаємо як різниця найбільших граничних розмірів і - як різниця найменших граничних розмірів попереднього і виконуваного переходів:
= 40,13-40,008 = 0,122 мм;
= 40,3-40,13 = 0,17 мм;
= 40,88-40,3 = 0,58 мм;
= 43,8-40,88 = 2,92 мм;
= 40,08-39,992 = 0,088 мм;
= 40,25-40,08 = 0,17 мм;
= 40,54-40,25 = 0,29 мм;
= 42,7-40,54 = 2,16 мм;
Загальні припуски Z 0 max і Z 0 min розраховуємо, підсумовуючи їх промежу-
точні значення і записуючи їх внизу відповідних граф:
= 88 +170 +290 +2160 = 2708 мкм;
= 122 +170 +580 +2920 = 3792 мкм.
Таблиця 5.1-Розрахунок припусків на обробку поверхні Ф40js6
Технологічні переходи обробки поверхні Ф40js6
Елементи припуску
Розрахунковий припуск
Розрахунковий розмір L p , мм
Допуск d, мкм
Граничний розмір, мм
Граничні значення припусків, мк
Rz
T
В
D min
D max
2Z
2Z
Заготівля
150
250
682
__
42,7
1100
42,7
43,8
__
__
Обточування чорнове
50